Закон про державну мову (далі – Закон), який був ухвалений у квітні 2019 року, є логічним продовженням статті 10 Конституції України, яка закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська мова.
Читати також: Скасувати закон про мову: Бужанський заявив, що вніс у Раду законопроєкт
Він насамперед стосується органів влади та сфери послуг, які надає держава. У всіх державних закладах обслуговування відбуватиметься лише українською мовою. Відповідно той, хто звертається до офіційних установ, повинен принаймні розуміти українську. Однак людей, які не працюють в офіційних установах, зобов’язувати вчити українську мову не будуть.
Що таке державна мова? Це правовий статус мови, вживання якої обов'язкове в офіційних документах та загалом у публічних сферах суспільного життя в державі (законодавство, управління, судочинство, освіта тощо). Тобто це мова держави, якою користуються її представники – президент, урядовці, депутати, судді, правоохоронці, викладачі тощо.
Чому Венеціанській комісії не сподобався наш закон про мову?
Європейська комісія за демократію через право або Венеціанська комісія – це дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Комісія є форумом, в ході якого країни можуть обмінюватися інформацією, вчитися один у одного, обговорювати ідеї і проекти, пов'язані з конституційними питаннями.
Чи є висновки комісії обов’язковими для виконання? Про це ми запитали у політолога Олега Рибачука.
Висновки, які надає комісія носять рекомендаційний характер. У минулому українська влада використовувала їх частково. Все залежить від політичної волі, наскільки українська влада вважає ці чи інші висновки доцільними,
– сказав Олег Рибачук.
До слова, свого часу Україну в цій комісії представляв Сергій Ківалов, відомий противник української мови, який на пару з іншим українофобом Вадимом Колесніченком, що переховується нині в Росії, є автором так званого закону про засади державної мовної політики, а у народі його називали законом Ківалова-Колесніченка.
Цей документ також був негативно оцінений Венеціанською комісією. А під час Революції Гідності його скасування було однією з вимог протестувальників. Закон Ківалова-Колесніченка врешті-решт був скасований Конституційним судом лише у 2018 році.
Але Україну в комісії представляли й інші політичні діячі. Безумовно не можна піддавати сумнівам авторитетність цього органу.
Які рекомендації надала Венеціанська комісія?
- Переглянути санкції за порушення Закону
Мовний закон настільки широкий та всеосяжний, що санкції можуть бути накладені за багато порушень, включно зі статтею 6, у якій говориться, що кожен громадян України зобов'язаний володіти державною мовою. Санкції повинні бути вилучені із закону або обмежені на випадки лише особливо серйозних порушень закону.
- Ухвалити закон про нацменшини
Закон про українську як державну мову мав би супроводжуватися іншим законом - законом про національні меншини. Він мав би доповнювати мовний закон і уточнювати деякі його положення. Оскільки закон про національні меншини не ухвалено, то інтерпретувати деякі положення мовного закону дуже складно.
- Повністю виключити дію Закону на приватне життя
Мовний закон є настільки детальним, що він регулює чимало питань і торкається сфер, які є приватними, які не повинні потрапляти у поле уваги Закону.
- Внести зрозумілість у питання мовних категорій
Є три різні категорії мов, про які згадується у різних частинах закону, деяким з них даються певні преференції, іншим - ні. Це не дає зрозуміти, що ж насправді криється у цьому законі і що є підставою для розподілу мов на різні категорії.
Отже, комісія надала цілком чіткі рекомендації, які може врахувати українська влада. Проте дехто з політиків побачив у висновку те, що хотів бачити – дискримінацію російськомовних.
Хто в Україні говорить про дискримінацію російськомовних?
Так, мова це така річ, яка може одночасно об’єднувати, так й роз’єднувати суспільство. Але як показує життя, за мовою роз’єднують нас лише політики.
Наприклад для Владіміра Путіна це був привід ввести війська в Україну, бо він вважає, що "Росія там, де є рускій язик".
Саме захистом російськомовного населення України прикривались "зелені чоловічки" у Криму й проросійські сепаратисти Донбасу.
Українські політики також використовують питання мови для отримання політичних дивідендів, можливо й не завжди розуміючи, яку шкоду вони наносять.
За українську мову вбивають? У грудні 2019 року у місті Бахмуті, на Донеччині, був жорстоко побитий волонтер Артем Мирошниченко, який, на жаль, помер у лікарні від отриманих травм. На волонтера напали неповнолітні через те, що він розмовляв українською мовою.
Звісно, дії двох деяких осіб не можна назвати тенденцією, це скоріше виняткова жахлива ситуація, яка є результатом агресивного розпалення ворожнечі між українцями та росіянами за мовними ознаками. Така "накачка" українофобією нашим північним сусідом відбувалась не один рік, особливо постраждав від цього Схід країни.
Але зазвичай люди мудріші за політиків, україномовні та російськомовні громадяни переважно мирно співіснують в Україні. Навіть більше, на фронті, на захист української незалежності стали пліч-о-пліч носії обох мов.
Що стосується національних меншин – кримських татар, молдован, угорців та інших, то українська держава ніколи не забороняла їм розмовляти рідної мовою. Більше того, наша Конституція гарантує право на розвиток будь-якої мови нацменшин.
Дивно чути, з огляду на все, про те, що в Україні існує дискримінація за мовними ознаками, але політики, яким подобається "руский мір", продовжують розділяти країну навпіл.
Кому з українських політиків не подобається розмовляти українською?
Наприклад депутат Максим Бужанський зі "Слуги народу" заявив, що зареєстрував в Верховній Раді законопроект, який скасовує закон про державну мову. Депутат посилається на висновок Венеціанської комісії.
Щоправда, його колега по фракції, Олександр Ткаченко спростував інформацію. Він заявив, що ніякого законопроекту поки не бачили. Також "слуга народу" сказав, що такий документ обов’язково має "пройти" його комісію.
Не кожен законопроект, зареєстрований депутатом від "Слуги народу", є позицією фракції та має розглядатися відповідним комітетом, в даному випадку, - з питань гуманітарної та інформаційної політики, який я очолюю, – написав на своїй сторінці у Facebook Ткаченко.
Отже, в президентській партії знову виникла конфліктна ситуація, тепер через мовне питання.
Крім того, депутати від проросійської фракції "Опоплатформи – за життя" також виступають за скасування закону про державну мову. Наприклад Тетяна Плачкова заявила, що цей Закон дискримінує мільйони російськомовних громадян України. Цю думку поділяє й Максим Бужанський. Подаємо цитату мовою оригіналу:
"Закон направлен на дискриминацию носителей других языков, в первую очередь, русского языка", – пише він на своїй сторінці у Facebook.
Хто з іноземних політиків говорить про дискримінацію?
Окрім росіян, які зловживають мовним питанням в своїй риториці, через мову переймаються й інші наші сусіди. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що, на його думку, Венеціанська комісія "знову дала ясно зрозуміти", що прийнятий закон про мову "відбирає" раніше набуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови.
Петер Сійярто зазначив, що уряд Угорщини має певні надії на Володимира Зеленського, який виправить помилки свого попередника у цьому питанні.
Нагадаємо, що саме Угорщина блокує процес вступу України в НАТО. Разом з тим, угорський уряд всупереч українському законодавству видавав паспорти етнічним угорцям Закарпаття.
Кого стосується закон про мову?
Дія закону не поширюється на мову приватного спілкування та мову релігійних обрядів. За Законом, українською мовою мають розмовляти всі високопосадовці та керівники силових структур. Також вона обов'язкова для депутатів усіх рівнів, держслужбовців і посадовців органів місцевого самоврядування, службовців Нацбанку, офіцерів-контрактників, працівників поліції, розвідників, прокурорів, суддів, адвокатів, нотаріусів, керівників будь-яких навчальних закладів, педагогів (крім запрошених іноземних викладачів і наукових працівників), медиків державних і комунальних закладів, посадовців державних і комунальних підприємств і установ.
У сфері обслуговування споживачів також є обов’язковою українська мова, але на прохання клієнта його можуть обслуговувати також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Конституція України й закон про державну мову не забороняють мови національних менших, зокрема й російську. Громадяни України мають право у приватному житті розмовляти будь-якою, зручною для них, мовою.
Вимоги закону про державну українську мову / Інфографіка 24 каналу
Крім того, Конституцією України гарантується право національних меншин на вільний розвиток їх рідної мови.
Отже, положення закону є доволі чіткими й не обмежують прав нацменшин. А знати українську мову – обов’язок кожного громадянина. Це нормальна європейська практика.
Але в Україні особлива ситуація. Українська мова конкурує з російською, тому питання захисту мови українців, їх культури є важливим питанням для держави, адже Україна там, де є українська мова.
Післямова
Варто сказати, що ситуація в Україні дуже особлива передусім великою мірою через те, що російська мова, яка є мовою нацменшини, фактично домінує у мовному просторі країни. Звісно в Україні діють мовні квоти, але цього не достатньо. З огляду на ці обставини, мовне законодавство має право бути написаним спеціально під Україну. Але безумовно наш закон про державну мову мусить відповідати європейським стандартам.
Будемо сподіватися, що українська влада врахує всі висновки Венеціанської комісії й змінить закон таким чином, щоб ні в кого не виникало питань.
До слова, українська мова пережила 51 заборону! Її обмежували, забороняли і відміняли протягом останніх чотирьох сторічь. Офіційно - циркулярами, указами, законами, анафемами тощо. За цей час українська загартувалася так, що навряд чи зверне увагу на якихось там депутатів.
Цікаво: Замкнула двері і втекла: поліція з'ясувала страшні деталі пожежі в коледжі Одеси