Відповідну статистику у Facebook опублікував речник Нацполіції Ярослав Тракало.
Він наголосив, що такі факти кваліфікуватимуть як адміністративне правопорушення, а саме виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск. Коли ж поліція власників такої реклами та осіб, відповідальних за її випуск, на них складуть адмінматеріали і скерують їх до суду.
Читайте також: Передвиборча агітація: як не плутати інформацію з рекламою
Зауважимо, що за такі порушення звичайним громадянам загрожує штраф у розмірі від 170 до 510 гривень, а посадовцям – штраф у розмірі 850-1190 гривень.
Міф про вседозволеність і уникнення покарання за порушення виборчого законодавства розвінчують вироки судів щодо 8️1 особи – за порушення виборчих прав громадян на виборах 2014-2015 років. Більшість з них суд засудив і відпустив на іспитовий термін. Однак маємо хоча і поки що єдиний, але факт засудження до реального терміну позбавлення волі – за підкуп виборців,
– розповів Тракало.
На сьогодні ще 120 кримінальних проваджень, які стосуються порушень виборчих прав громадян, з обвинувальними актами наразі перебувають на розгляді судів.
Зазначимо, що кандидат у президенти України має право починати свою передвиборчу агітацію наступного дня після його офіційної реєстрації Центральною виборчою комісією, а не після оголошення заяви про плани балотуватися на посаду. Проте білборди низки очохих зайняти президентське крісло вже давно майорять на вулицях України.
При цьому, до того часу, поки потенційний кандидат у президенти офіційно не зареєстрований, він не повинен звітувати перед ЦВК та НАЗК про витрачені гроші, зокрема на рекламну кампанію.
Тож активісти припускають, що багато потенційних кандидатів у президенти подаватимуть документи у ЦВК в лютому, щоб мати вільний від обов’язкового звітування місяць на рекламну кампанію, яка насправді є передвиборчою агітацією.