Століття тому, коли жіночі рухи за рівноправ'я з чоловіками лише зароджувалися, заведено було протестувати з каструлями. Перші жіночі страйки – американського розливу. Але з українським присмаком.
Читайте також: Згадати Все. Життя в країні безкінечних черг
"Американська соціалістична партія провела велику демонстрацію в 1909-ому, і у ньому участь взяв жіночий комітет. Його очолювала Тереза Малкель. Дівоче прізвище Сербер. Вона народилася в Україні у містечку Бар Вінницької області і до 20 років тут проживала", – розповів історик Мирослав Борисенко.
Чому раптом жінки вийшли на вулиці? Нині це звучить дико, але вони отримували нижчу зарплату за рівну з чоловіками роботу, не мали права голосу на виборах і все їхнє життя зводилося до – народити дітей, виконати домашню роботу і задовольнити чоловіка.
Якщо жінка виходила заміж, то вона автоматично звільнялася з роботи. Вважалося, що заміжня жінка працювати не може і не повинна,
– зазначив Борисенко.
Навіть говорити на серйозні теми в компанії чоловіків було поганим тоном. Така історія жінкам не подобалася. Як наслідок – масові протести в Америці та Європі.
"А 8 березня тут до чого?" – спитаєте ви. Це ж свято краси, весни і просто день, коли жінкам треба дарувати квіти. А от і ні! І тут ми підбираємось – до Клари батьківни Цеткін, яку так любила радянська пропаганда. Саме з подачі німецької комуністки в Копенгагені в 1910-му році європейські ліві запровадили Міжнародний жіночий день. Передбачалося, що жінки виходитимуть на демонстрації і таким чином відстоюватимуть свої права. Проте вперше саме 8-го березня жіночі маніфестації відбулися у 1914 році. Найімовірніше тому, що це була неділя.
Як 8 березня перетворилося з дня боротьби за права жінок на день весни і краси – дивіться у програмі.