Доноси в СРСР

Від самого початку становлення Радянського Союзу, доноси стали такою ж буденною справою, як черги за дефіцитами. І якщо тобі не подобається сусід, чи свекор дістає, то лише одним розчерком пера їх можна на решту життя відправити у сибірські табори.

Пам'ятаєте, як у СРСР розвивали таланти – читайте більше у програмі "Згадати Все" про творчу самодіяльність

Головне в анонімному повідомленні спецслужбам чітко прописати "ворог народу". Служби безпеки саджали усіх, не розбираючись, винна людина чи ні.

За звичайний донос, в якому значився підпис "ворог Радянської влади" людині могло загрожувати від 10 років ув'язнення до найвищої міри покарання – розстріл,
– згадав екс-заступник директора архіву СБУ Володимир Бірчак.

Найвищою мірою покарання були розстріли
Найвищою мірою покарання були розстріли

Як створювалися доноси

Ледь не до середини минулого століття всі доноси були однакові, мов за шаблоном. Слідчий просто мав правильно заповнити форму, отримати підпис, а далі людиною вже займалися чекісти.

Робилася чернетка, куди слід прописати установчі дані. Все решта за нього робить слідчий і підписати. Або у випадку агентурного повідомлення, знову ж таки чернетка, яку підписували агентурним псевдонімом,
– сказав Бірчак.

Хто писав доноси

Доноси збиралися від величезної агентурної сітки. Завербовані серед населення люди мали розповідати, що відбувається на їхній вулиці, де живуть, де працюють. Але серед сотень тисяч доносів радянські спецслужби шукали "класових" ворогів.

Дуже поширений вид компромату, який викладався в таких доносах – це темне минуле тієї чи іншої людини у роки війни,
– наголосив історик та журналіст Едуард Андрющенко.

Часто теми доносів збігалися з подіями, що переживала країна серпа і молота. Як от у 70-х боротьба з українським націоналізмом чи сіонізмом.


Чекісти карали людей

За що карали людей

Покарати могли майже за будь-що. Наприклад, за те, що слухаєш платівку забороненого гурту, чи переглядаєш кінофільм. Але часом доходило навіть до неймовірного. Спецслужби знали, що сниться об'єктам стеження. Так було з українським режисером Олександром Довженком. КДБ в деталях знала сни великого режисера і за це дякували його дружині.

Є декілька агентурних листів, які написала дружина режисера. В них написано все, що нібито говорив Олександр уві сні. Таким чином спецслужба знала, що снилося Довженку,
– повідомив Бірчак.

На Олександра Довженка доносила його дружина
На Олександра Довженка доносила його дружина

Більшість агентурних доносів та справ знищили наприкінці 80-х. Так світ ніколи не побачить принаймні 95% всіх матеріалів з українських архівів. Збереглися лише ті, що мали культурне чи історичне значення. Доноси на Олександра Довженка збереглись лише дивом. Пропозицію від оперативника знищити матеріали справи з гумором відхилили у партійних кабінетах.

Більше – дивіться у відео.