Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Знесення незаконних забудов: чи стане Львів прикладом для інших міст

      Незаконні забудови і що з ними робити
      Незаконні забудови і що з ними робити / 24 канал

      Новини про початок знесення незаконних забудов у Львові викликали чималий резонанс. Демонтажі львівських "беззаконок" – перші серйозні прецеденти в Україні. Особливо пильно до цього випадку варто придивитися місцевій владі Києва, який є не лише лідером за будівництвом, але й лідером за незаконними забудовами.

      У квітні у Львові була знесена 7-поверхівка на Личаківській – вона стала першою незаконною будівлею, яку не тільки суд дозволив знести, але її й дійсно знесли. 

      6 травня також у Львові, на проспекті Чорновола, 67б знесли два поверхи незаконної забудови. Мерія Львова у 2004 році видала дозвіл на будівництво на цій вулиці тимчасового павільйону. Забудовник замість цього звів капітальну двоповерхову споруду. За що і поплатився – суд прийняв рішення про знесення. Це стало другим випадком законного демонтажу.

      Читайте також:  Надійність забудовника у Львові можна перевірити онлайн: карта

      Досвід Львова – чи стане прикладом

      Як у Львові вдалося знести незаконну забудову? Судові процеси для отримання дозволу на цей демонтаж тривали понад 2 роки. А за словами мера Львова Андрія Садового загалом судові процеси довкола цього об'єкта тривають з 2007 року.

      Як пояснила у коментарі 24 каналу керівник напрямку "Будівництво" Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олена Шуляк, важливо, що була наявність політичної волі місцевої влади та ідеальний збіг підстав: об’єкт побудований на земельній ділянці, яка надавалася для обслуговування індивідуального житлового будинку, будувався без розроблення проектної документації, не було належним чином вироблених вихідних даних, і роботи здійснювалися без проведення належної експертизи та без отримання дозвільного документу. Крім цього, вдалося встановити безпосереднього власника будівництва, до якого можна подати позов на компенсацію витрат за знесення.

      І, мабуть, це головне: в будинку не було продано жодної квартири і не існувало проблем з інвесторами. Це – ідеальний збіг обставин, який створив прецедент. Повторення подібної ситуації малоймовірно,
      – вважає Олена Шуляк.

      Знесення незаконної будівлі у Львові
      Так у Львові побороли незаконну будівлю

      Незаконні будівлі Києва

      За словами Олени Шуляк, за приблизними підрахунками, в Києві кількість багатоквартирних житлових будинків, які побудовані незаконно (тобто, мають проблеми з оформленням будівництва) перевищує 70 об’єктів. А є ще й понад 200 "мертвих" недобудов.

      Наприкінці грудня 2014 року мер Києва Володимир Кличко заявив про початок безкомпромісної кампанії по боротьбі з незаконними забудовами. І за 4,5 роки ця кампанія зазнала цілковитої поразки – кількість незаконних забудов на тлі популістських заяв місцевої влади про боротьбу з незаконним будівництвом лише збільшується.

      Наприклад, лише за перше півріччя 2018 року їхня кількість збільшилась з 67 до 71. Поодинокі випадки демонтажу, варто зазначити заради справедливості, все ж відбувалися. Можна згадати про демонтаж 2-х поверхів будівлі на Десятинній у 2015 році, "косметичний" демонтаж ЖК "Мозаїка" на Стратегічному шосе у 2016. Тобто – подекуди щось відбувається. Але системно – ні. Тут варто згадати про "будинок-монстр" на Подолі, який вже став чи не символом безкарності та безвідповідальності,
      – уточнила Олена Шуляк.

      Читайте також: Забудова Протасового Яру у Києві: що про це треба знати

      Чи передбачена відповідальність

      Теоретично, чинне законодавство передбачає можливість знесення чи демонтажу незаконного будівництва, каже експерт. Але практичні інструменти – відсутні. Серед основних перешкод, що заважають цивілізованому співіснуванню інтересів інвестора, забудовника, влади та громади в питаннях забудови територій:

      - проблемність судової системи України;
      - відсутність грошей на реалізацію рішень із демонтажу незаконних забудов;
      - неефективність державних підходів до вирішення проблем щодо організації забудови.

      Звідки ростуть ноги у незаконних будівель

      Сама система організації забудови в Україні має системні недоліки на всіх етапах, кажуть аналітики. Дотримання всіх вимог і проходження всіх процедур створюють для бізнесу більше ризиків, ніж ігнорування законних вимог. Це – системний парадокс української держави, пояснила Олена Шуляк.

      За словами експерта, процедура виділення земельної ділянки триває щонайменше 8,5 місяців і не гарантує заявнику у підсумку отримання цієї землі під забудову. Обрана ділянка може бути оперативно виділена іншій особі (часто пов’язаній з владою), а потім – перепродана за подвійною-потрійною вартістю заявнику. І всі ці 8,5 місяців марного чекання бізнес несе збитки від простою. Тому часто будівельні роботи розпочинають на ще не оформленій землі.

      Будинок-монстр на Подолі
      Будинок-монстр на Подолі

      Отримання дозволу на будівництво – це окреме питання. Попри заяви ДАБІ про "прозорість", процес отримання дозволу – процедура з дуже високими корупційними ризиками: у видачі можуть відмовити навіть за одну граматичну помилку. А от отримати дозвіл за хабар навіть "заднім числом", як стверджують учасники ринку, – можливо досить просто. Тому для забудовника менше ризиків розпочати будівництво без дозволу, а вже потім "домовитися". Сама процедура їх до цього підштовхує.

      Досить часто несумлінні забудовники, які реалізують незаконні проекти, розпочинають реалізацію квартир ще до отримання дозвільних документів. А потім використовують майбутніх власників квартир як своєрідний щит для захисту або таран "для пробиття" своїх інтересів. Так влада заганяється в куток протистояння не з незаконними забудовниками, а із законними інвесторами,
      – зауважила Олена Шуляк.

      На думку експерта, щоб привести ситуацію до цивілізованого стану, необхідно створити умови, коли бізнесу стане вигідно та зручно працювати за законом. Необхідно змінити системні підходи, які знищують інтерес забудовників до роботи в правовому полі. Зараз чинна система не гарантує бізнесу зниження ризиків у випадку дотримання норм, навпаки – обхід законів і домовленості з представниками влади несуть менше ризиків. І тоді ми хоча б перестанемо накопичувати проблемні забудови в наших містах. І з’являться можливості для поступового вирішення проблем незаконного будівництва.

      Читайте також: В Україні вступили в дію нові ДБН щодо міцності будівель: що зміниться

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук