Саме ця станція змусила українських інженерів проявити всю свою винахідливість. Справа в тому, що таких довгих ескалаторів на той час ніхто не виробляв. Довелося розбити спуск на дві частини, тобто звести проміжний вестибюль. Інженери в один голос заявили: перенести через тунелі всі будматеріали – неможливо. Прийняли рішення збудувати вестибюль на поверхні, а опісля спустити його на потрібну глибину. Такого у світі раніше ще ніхто не робив.
На очах киян постало гігантське залізобетонне кільце вагою понад 3 тисячі тонн і діаметром 23 метри. Місцеві газети жартівливо називали конструкцію "Велетенською склянкою".
Читайте також: Зроблено в Україні. Українець, який підкорив Силіконову долину
Для надійності провели навіть спеціальну заморозку ґрунту. Довкола конструкції вирили сотні міні-свердловин і залили в них хлорид кальцію. На цьому фото видно лише купол вестибюлю. В середині бетонного кільця працював екскаватор, який викидав зайву землю через спеціальні отвори. Коли купол вгруз нижче рівня землі, ґрунт почали висипати на його вершечок. Процес опускання тривав 4 місяці.
Варіанти оздоблення центрального залу на перших ескізах вражали розкішшю та помпезністю. Врешті обрали доволі стриманий дизайн. Перед тим, як остаточно оздоблювати зал – на станції змонтувати муляж у натуральну величину, аби в реальних умовах оцінити прикраси та освітлення.
Неподалік станції метро розташовані Верховна Рада, Кабінет міністрів та Маріїнський палац. Тому, за деякими даними, в тунелях біля "Арсенальної" є таємні сховища для політичної верхівки.