В епоху зростаючої популярності смартфонів з великими дисплеями
натільний пристрій стає своєрідним мостом між користувачем та його громіздким мобільним ґаджетом.
Телеканал новин 24 підготував екскурс у ринок wearables,
який стрімко розвивається та поповнюється новими пристроями.
До вашої уваги найцікавіші представники ключових напрямків натілької електроніки.
Перший комп’ютер, який можна було одягнути на себе, став плодом співпраці математика Едварда Торпа та інженера Клода Шеннона.
Він використовувався для обрахунків в азартних іграх і міг поміститись у портсигар чи взуття. Такий помічник це, звичайно, шахрайство, тому пристрій був поза законом. Творці вперше протестували комп’ютер в одному із казино Лас Вегаса у 1961-му році.
Інженер Кіт Тафт продовжив розвиток шахрайства в азартних іграх, створивши у 1970-му році свій блекджек-комп’ютер, здатний підраховувати карти.
Пристрій з назвою Geordge складався із комп’ютера, що кріпився на пояс, батареї, що кріпилась трішки вище на живіт, спеціальних окулярів, та перемикачів, що монтувалися у взуття. Керувати таким пристроєм доводилось пальцями ніг, а свої рекомендації Geordge виводив на окуляри у вигляді непомітних іншим спалахів.
У 1976-му, Тафт із сином вдосконалили Geordge сучасними на той момент комплектуючими та перейменували у David. Оновлена модель за перший же тиждень роботи принесла своєму творцю чималий заробіток.
У 1975-му році фірма Hamilton створила Pulsar Calculator Watch — цифровий годинник із маленькими кнопками, які можна було натиснути ручкою, що йшла у комплекті. Робота годинника-калькулятора поглинала багато енергії, і тому час пристрій показував лише після натиску на спеціальну кнопку.
Працював Pulsar Calculator Watch на чотирьох батарейках з сумарною потужністю 5 вольт. Спочатку популярну новинку випускали у золотому корпусі і продавали за 3950 доларів, а через два роки, у 1977-му, з’явилась його більш доступна сталева версія, вартістю 395 доларів.
Професор із Торонто Стів Ман, якого також називають "першою людиною-кіборгом", сконструював свій прототип "розумних" окулярів ще у 1978-му році.
Науковець постійно вдосконалював винахід та назвав його EyeTap. За допомогою свого творіння Ман в основному намагався штучно поліпшити людський зір, а згодом навчив його блокувати зовнішню рекламу. Сам Стів називає це "видозміненою реальністю".
В 1981-му році той же Стів Манн помістив комп’ютер Apple 2 у рюкзак. Такий портативний пристрій був придатним для роботи з текстом, графікою та мультимедійними файлами. Згодом, у 1994-му році, вчений розробив першу безпровідну натільну веб-камеру.
В 2000-му році компанія GN Netcom представила перші безпровідні Bluetooth-навушники з назвою GN 9000 Bluetooth. У систему ввійшли настільна базова станція і бездротові навушники з мікрофоном, що давало можливість абоненту не тільки користуватися стільниковим телефоном, але і взаємодіяти з настільним ПК, ноутбуком або з пристроєм PDA, а також встановлювати зв'язок за допомогою звичайного телефонного апарату.
У 2002-му році компанії Xybernaut и Hitachi показали світу натільний ПК Poma ("PersOnal Multimedia Assitant"). Цей комп’ютер складався з системного блоку, що кріпився на пояс, відеосистеми з екраном 800х600 пікселів, і керуючого пристрою.
Працював Xybernaut Poma на базі Windows CE, а його вартість становила $1500. Щоправда, пристрій через велику кількість деталей та проводів так і не добрався до магазинів.
В 2006-му році Nike і Apple презентували трекер активності, здатний під час бігу виміряти час, пройдену дистанцію, швидкість і кількість витрачених калорій. Nike+iPod складався з двох частин: акселерометра з передавачем, який встановлювався у спеціальне взуття, і приймача, який підключався до iPod. Цей продукт тісно об’єднав мобільні технології із заняттями спортом.
Джеймс Парк і Ерік Фрідман у 2007-му році заснували компанію Fitbit, яка сім разів була на грані банкрутства, та у результаті все ж стала одною із лідерів світового ринку спортивних пристроїв. Пристрої Fitbit контролюють ступінь активності користувача, взаємодіють з різноманітними ґаджетами, куди передають отримані дані.
Перший трекер компанії — Fitbit Classic, вийшов у 2009-му році, та одразу завоював звання найкращого в категорії "Health & Wellness" на щорічній міжнародній виставці побутової електроніки CES 2009.
Натільною електронікою (wearables) називають мініатюрні пристрої, які кріпляться до тіла або на одяг людини і використовуються для стеження за станом здоров’я, занять спортом та спілкування. Працювати такі ґаджети зазвичай можуть як самостійно, так і у парі з більш потужними супутніми пристроями (смарфтон, планшет та ін.).
Натільний пристрій повинен:
"Розумні" окуляри — пристрій доповненої реальності, завдяки якому користувач може отримувати додаткову інформацію про довкілля, а також користуватися функціями смартфону. Окуляри виводять дані на екран, розміщений перед очима користувача і поєднують доповнену реальність, мобільний зв’язок та інтернет.
"Розумний" годинник — це наручний пристрій, який вміє підключатися до смартфону, виконувати частину його функцій чи напряму взаємодіяти з інтернет-сервісами.
Фітнес-трекер – це натільний пристрій, завданням якого є відстеження фізичної активності користувача. Збір та систематизація даних спеціальним програмним забезпеченням дозволяє власнику аналізувати свій прогрес та ділитися досягненнями з друзями.
"Розумний" одяг інтерактивно взаємодіє з навколишнім середовищем, сприймаючи сигнали, обробляючи інформацію і запускаючи відповідні реакції, або слугує лише платформою для кріплення якогось електронного пристрою. У цьому розділі ми розглянемо не лише "розумний" одяг, а аксесуари у оригінальні ґаджети.
Основне призначення натільної електроніки для дітей — безпека. Зазвичай ґаджети для дітей розраховані на немовлят та дітей до 13 років і вміють відслідковувати місцезнаходження маляти.
Згідно з результатами опитувань, найбільше потенційного покупця натільного пристрою відштовхує зависока ціна.
Декого турбує питання безпеки інформації, яка зберігається на натільних пристроях. Потенційні користувачі бояться, що зловмисники зможуть підключитись до їхнього пристрою та отримати конфіденційну інформацію.
Дехто вважає wearables незручними та такими, які можуть негативно вплинути на здоров’я власника, наприклад, зіпсувати зір.
Міфи навколо натільних пристроїв активно розвіюються, а самі ґаджети щороку стають все доступнішими та ближчими до користувача.
