36 мільярдів «втрат для бюджету» через пільги на електромобілі – звучить гучно. Але якщо подивитись на розрахунки очима економіста, ця цифра розсипається.
Державна митна служба заявила, що Україна нібито «втратила» 36 млрд грн через звільнення електромобілів від ПДВ та мита. Цю цифру вже розносять у заголовках і використовують як аргумент проти продовження пільг до 2027 року.
Однак проблема в тому, що це не економічний аналіз, а арифметика без урахування базових законів попиту, споживання та валютного балансу, вважає економіст Анатолій Амелін.
Також цікаво Безмитний імпорт електромобілів: "втрати для бюджету" чи інвестиція в незалежність
Методика митниці проста до болю: беремо митну вартість усіх завезених електромобілів → множимо на 20% ПДВ → називаємо це «втраченими доходами».
Для 2025 року маємо приблизно 72 млрд грн митної вартості, 82 тисячі електромобілів і «недоотриманий» ПДВ у 14,5 млрд грн. Додаємо попередні роки – ось вам і легендарні 36 млрд.
Головна помилка – мовчазне припущення, що без пільг:
У реальності так не буває. Якщо електромобіль дорожчає на 30–35%, попит на нього падає. Це не думка, це еластичність попиту, яку давно виміряли в Норвегії, США та інших країнах. Для авто вона близька до -1: підняли ціну на 10% – продали на 10–13% менше.
Для України, де доходи нижчі, реальна чутливість до ціни ще вища. При подорожчанні на ті самі 30–35% продажі впадуть не на 5–10%, а на 40–45%. Отже, замість 82 тисяч електромобілів ми мали б не 82, а приблизно 50 тисяч.
І потенційний ПДВ був би не 14,5 млрд грн, а близько 8,5–9 млрд грн. Тобто майже вдвічі менше, ніж нарахувала митниця «на калькуляторі».
До речі скільки зекономить держава від введення ПДВ на електромобілі
Пільги – це не «дірка в бюджеті», це дешевші електромобілі для людей. А зекономлені гроші нікуди не зникають – вони йдуть у додаткове споживання, з якого держава знову отримує ПДВ.
Що маємо в сухому залишку:
Разом за останні роки виходить орієнтовно 42–50 млрд грн, які не спалені в баку, а залишилися в кишенях людей.
А далі включається проста логіка:
за консервативними оцінками, лише за 2024–2025 роки це дає плюс 8–9 млрд грн ПДВ.
Цей ефект митниця просто проігнорувала. Хоча він описаний у будь-якому підручнику з макроекономіки.
Є ще те, про що взагалі мало хто говорить, – валюта й пальне.
Електромобілі:
Сьогоднішній парк електромобілів економить сотні мільйонів літрів пального щороку. У валюті це орієнтовно $315–600 млн економії на імпорті. В умовах війни, дефіциту валюти й потреби фінансувати оборону – це колосальний фактор.
Кожна тонна пального, яку ми не купили, – це не долари, що пішли через різних посередників у російський бюджет.
Також цікаво чи є загроза блекауту від електромобілів в Україні
Якщо скласти все докупи, картина виглядає так: Потенційний додатковий ПДВ від скасування пільг (з урахуванням падіння попиту) – плюс 8–9 млрд грн на рік, а не 14–15.
Додатковий ПДВ від зростання споживання через економію людей – мінус ті самі 8–9 млрд грн «втрат» для бюджету, які митниця не врахувала. Економія валюти на імпорті пального – ще мінус мільярди гривень у перерахунку.
У підсумку маємо не «діру в 36 млрд», а реально 3–5 млрд грн потенційних додаткових надходжень на рік. І це — приблизна цифра, яка не враховує всього мультиплікатора для ВВП, нових робочих місць у зарядці, сервісі, ІТ та зростання енергетичної незалежності.
А тепер важливий момент термінології.
Коли кажуть: «Україна втратила 36 млрд», це звучить так, ніби гроші були – і зникли. Правильний термін – «податкові витрати» або «недоотримані доходи за альтернативного сценарію». Це вже звучить чесно: держава свідомо відмовилась від частини податків заради довгострокових вигод.
До речі скасування пільг на електромобілі може вдарити по енергосистемі України
Електромобілізація – це не про «іграшки для багатих» і не про «втрати для бюджету». Це про:
Пільги на імпорт електромобілів — це інструмент економічної політики. І оцінювати їх треба не популістськими лозунгами, а нормальним економічним аналізом. Бо коли державні фінанси коментують люди без економічної освіти, країна ризикує заплатити набагато більше, ніж міфічні «36 мільярдів втрат».