Під час російської атаки на Кременчук постраждав один із небагатьох КрАЗів із безкапотною кабіною власної розробки. Таких машин завод зібрав лише близько десяти, а більшість із них свого часу передали комунальним підприємствам міста. Для українського автопрому це не просто пошкоджена вантажівка, а дуже рідкісний експериментальний напрямок КрАЗу, який так і не став масовим.
Під час російської атаки на Кременчук 7 жовтня було пошкоджено один із рідкісних безкапотних КрАЗів із кабіною власної розробки заводу. Про це повідомив Євген Байбуз у групі Ukrainian Auto Industry.
Пошкоджена машина належить до невеликої серії безкапотних КрАЗів, над якою завод почав працювати ще у другій половині 2000-х.
Для КрАЗу це був нетиповий проєкт. Більшість кременчуцьких вантажівок десятиліттями асоціювалися з великою капотною кабіною, тоді як нове сімейство мало компонування "кабіна над двигуном".
Першим помітним результатом став дослідний самоскид КрАЗ С20.0. Його показали у Кременчуці влітку 2009 року. Кабіну зробили за каркасно-панельною схемою: основою був сталевий каркас, а зовнішні панелі виготовляли зі склопластику. Така конструкція дозволяла створити власну сучаснішу кабіну без дорогого штампувального виробництва великих металевих панелей.
Auto24 раніше розповідав, як розвивався КрАЗ і чому кременчуцькі вантажівки стали одним із символів українського автопрому.
КрАЗ С20.0 мав колісну формулу 6×4 і був розрахований приблизно на 20 тонн вантажу.
На ньому встановили 11-літровий дизель потужністю близько 362 к. с., а сама машина могла розвивати до 80 км/год. Головною новинкою була навіть не силова установка, а саме власна безкапотна кабіна, яка мала стати основою нового покоління цивільних КрАЗів.
Для заводу це був досить сміливий крок. Безкапотне компонування дозволяє краще використовувати загальну довжину автомобіля, полегшує роботу в місті та дає більше простору під кузов або спеціальне обладнання.
Саме такі машини були особливо цікавими для комунальних служб, будівельників і виробників спеціальної техніки.
КрАЗ H12.2 з власною безкапотною кабіною.
За даними Ukrainian Auto Industry, у 2011 році виготовили п'ять автомобілів із власною безкапотною кабіною: одне двовісне шасі КрАЗ H12.2 з формулою 4×2 та чотири тривісні H23.2 з формулою 6×4.
Одне з цих шасі разом з українським виробником пожежної та рятувальної техніки "Тітал" перетворили на пожежну автоцистерну АЦ-13-70.
У 2012 році зібрали ще один самоскид КрАЗ С20.2 та два шасі H12.2, а у 2013 році - ще одне H23.2.
Самоскид КрАЗ С20.2
Таким чином загалом йдеться приблизно про десять автомобілів із цією кабіною. Саме через настільки малий тираж кожна машина, яка збереглася донині, вже фактично становить історичний інтерес.
Auto24 раніше писав про інші малосерійні та забуті проєкти КрАЗу, які показують, що завод експериментував із компонуванням значно більше, ніж може здатися за його серійними моделями.
Більшість безкапотних КрАЗів цього сімейства придбали комунальні підприємства самого Кременчука.
Це певною мірою пояснює, чому такі рідкісні машини досі можна зустріти саме в місті, де їх колись створили. Частина продовжує виконувати повсякденну комунальну роботу навіть через понад десять років після випуску.
Саме один із таких автомобілів і потрапив під удар під час останньої атаки. За оприлюдненою інформацією, машина пошкоджена, але точний характер руйнувань і можливість її відновлення поки не уточнюються.
Ідея була перспективною, але у великосерійну історію ця конструкція не перетворилася.
Згодом безкапотні КрАЗи почали отримувати інші кабіни, зокрема Renault Kerax та кабіни типу MAN китайського виробництва. Саме такі варіанти виявилися простішими для дрібносерійного виробництва.
Auto24 свого часу писав і про пізніший КрАЗ-5401В2 з кабіною над двигуном. Тобто від самої ідеї безкапотних вантажівок завод не відмовився, але вже використовував інші рішення.
Окремий напрямок становила спеціальна техніка. Наприклад, разом із "Тітал" КрАЗ створював унікальні спецавтомобілі на власних шасі, а пізніше український виробник продовжив розвивати пожежну та рятувальну техніку вже на інших базових шасі.
З погляду комунального підприємства це робоча вантажівка, яку потрібно або ремонтувати, або замінювати.
Але з історичної точки зору ситуація інша. Якщо загальний тираж справді становив близько десяти машин, втрата навіть одного екземпляра помітно скорочує кількість збережених зразків цієї сторінки українського автопрому.
КрАЗ створював десятки серійних моделей, але саме власна безкапотна кабіна стала коротким експериментом між традиційними капотними вантажівками та пізнішими машинами з імпортними кабінами.
Тому цей автомобіль сьогодні цікавий уже не лише як комунальна техніка, а і як один із небагатьох матеріальних слідів того, яким могло стати наступне покоління цивільних КрАЗів.