До Польщі на автомобілі більше не поїду!

Не було проблем і з польськими прикордонниками. А ось митники чомусь вирішили переконати мене, що проходження кордону – справа складна і відповідальна.

Авто загнали в окремий бокс на повну перевірку.

Виглядає це так. Усіх пасажирів ввічливо, але категорично просять вийти з машини і залишити залу догляду авто. Усі речі з машини необхідно вийняти. Більші сумки віднести на рентген. Усі менші сумки, коробочки і так далі, відкриваються, в них заглядається.

Машину заганяють на підйомник.

Усі двері, багажник та капот відкрити. Вікна опустити. Всередині відкривається усе, що може відкриватися. Піднімаються сідушки на задньому сидінні (я навіть і не знав, що в моїй машині це можливо). Там де це конструктивно можливо – знімаються елементи обшивки. Запаска виймається, машина з усіх сторін простукується, ретельно візуально оглядається.

Враховуючи мою повну безтурботність і готовність та навіть інтерес розбирати до гвинтика власну машину, співробітник митниці поступово втрачав до цього заняття інтерес і завзяття.

Десь посередині процедури він вже шепотівся з колегою, який розбирав по сусідству інший бус:

- Здається, типовий випадок аби причепитися до людини...

- А що, це якийсь бізнесмен? Може наглів?

- Та ні, людина з сім'єю, спокійно себе поводить...

- Гм...

На етапі копирсання в речах митник майже з відчаєм поцікавився:

- А скільки ви везете сигарет?

- Жодної

- Жодної пачки?

- Жодної цигарки.

- Ви не курите?

- Я і не п'ю особливо, тому у нас немає і граму алкоголю теж...

Тут митник не витримав і, вже не приховуючи сміху, видав:

- Так, а навіщо ви взагалі їдете до Польщі?

- На конференцію, – я зробив вигляд, що не зрозумів його іронії.

- Просто у справах, – якось зовсім спустошеним тоном резюмував мій милий митний кат і навіть допоміг мені закидати речі в машину.

Аби я чого не подумав, мене з родиною ще після виїзду з боксу хвилин 20 протримали перед якимось важливим останнім шлагбаумом, за яким була свобода і ЄС. Але і цей шлагбаум волею когось доленосного, але невидимого, зрештою відкрився.

Загалом людей і машин на переході/переїзді – тьма. І я для себе зробив висновок, що поки або власники авто з прибалтійськими і польськими номерами не доконають уряд, або поки навпаки – уряд не доконає власників авто з польськими і прибалтійськими номерами, я до Польщі на автомобілі більше не поїду.

Читайте також: Трамполітика: санкції і ядерне роззброєння ніяк не пов'язані