Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки готується до нового засідання, на якому окремо розглянуть схеми імпорту та продажу автомобілів. За словами народного депутата Ярослава Железняка, йтиметься про продовження теми, яку ТСК вже порушувала на першому засіданні у березні.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки планує розглянути схеми, які можуть використовуватися під час імпорту та продажу автомобілів в Україні.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, засідання стане продовженням обговорення проблем авторинку, яке відбулося ще у березні.
До речі скільки податків заплатити українці за автомобілі та пальне
Ключова претензія, яку озвучує нардеп, стосується не лише самого ринку, а й реакції державних органів. Саме тому на засіданні ТСК, за його словами, мають ставити питання представникам держорганів, відповідальних за контроль імпорту, оподаткування та протидію тіньовим схемам.
Один із проблемних напрямків — імпорт автомобілів через фізичних осіб, посередників та сертифікати EUR.1.
Суть схеми, за словами Железняка, полягає в тому, що фактично автомобіль завозить і супроводжує бізнес, але документально його оформлюють на фізичну особу. У таких операціях можуть використовуватися сертифікати EUR.1, які дають право на пільгове митне оформлення за умови підтвердження європейського походження товару.
Проблема виникає тоді, коли походження автомобіля викликає сумніви, а сертифікат використовується лише як інструмент для зменшення митних платежів. У підсумку бюджет може недоотримувати кошти, а добросовісні імпортери опиняються у нерівних умовах конкуренції.
Другий напрямок — маніпуляції з першим продажем автомобіля та заниженням його вартості.
Йдеться про ситуації, коли авто перепродають через фізичних осіб, довіреності або комісійні майданчики за штучно заниженими цінами. Формально така операція може виглядати як звичайний продаж між фізособами або як “перший продаж”, але фактично вона може бути частиною комерційної діяльності.
Мета таких дій — зменшити базу оподаткування або показати нижчу вартість операції, ніж реальна ринкова ціна автомобіля. Для держави це означає потенційні втрати податкових надходжень, а для покупця — ризики з документами, походженням авто та подальшим оформленням.
Окремо ТСК має розглянути продаж автомобілів через фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.
За словами Железняка, окремі ФОПи можуть фактично продавати автомобілі на мільярди гривень, але залишатися на єдиному податку. Проблема в тому, що обсяги такої діяльності можуть значно перевищувати дозволені для спрощеної системи ліміти.
У такому разі ФОП використовується не як малий бізнес у класичному розумінні, а як інструмент мінімізації податкового навантаження. Це створює нерівні умови для офіційних дилерів, імпортерів і компаній, які працюють із повним податковим навантаженням.
Ще одна схема стосується дроблення великого бізнесу на багато ФОПів і пов’язаних юридичних осіб.
За словами нардепа, великі автобізнеси можуть працювати під одним брендом, мати офіси, персонал, рекламу та значні продажі, але формально бути розділеними на десятки окремих ФОПів або компаній. У звітності такі структури можуть показувати мінімальні доходи, одного працівника або навіть відсутність активної діяльності.
Фактично це дозволяє бізнесу виглядати меншим, ніж він є насправді, і зменшувати податкове навантаження. Для ринку це означає спотворення конкуренції: частина гравців працює за загальними правилами, а частина — через формальне дроблення діяльності.
П’ятий напрямок — можливе використання податкового кредиту з ПДВ.
За словами Железняка, схема може працювати так: автомобілі продають за готівку фізичним особам, а сформований податковий кредит з ПДВ використовують або продають іншим компаніям. Це дозволяє таким компаніям зменшувати власні податкові зобов’язання.
Така схема вже виходить за межі суто автомобільного ринку, оскільки може обслуговувати інші сектори економіки. Саме тому питання цікавить ТСК не лише як проблема імпорту авто, а як потенційний елемент ширших податкових зловживань.
Також цікаво авторинок України хочуть вивести з тіні
На перший погляд, такі схеми стосуються лише бізнесу, митниці та податкової. Але на практиці вони впливають і на звичайних покупців.
У підсумку покупець часто бачить лише нижчу ціну, але не завжди розуміє, які ризики можуть стояти за такою пропозицією.
Железняк наголошує, що ключова проблема полягає не лише в наявності схем, а й у слабкій реакції держави. Саме тому на засіданні ТСК мають питати держоргани: хто мав бачити ці операції, чому вони продовжувалися і які рішення потрібні, щоб перекрити такі механізми.
Для авторинку це може мати практичні наслідки. Після обговорення на ТСК можуть з’явитися законодавчі ініціативи, зміни до правил митного оформлення, посилення контролю за використанням EUR.1, перевірки ФОПів, комісійних майданчиків та компаній, які системно працюють із продажем авто.