Китай допоміг німецьким автогігантам вирости, а тепер витісняє їх із ринку

Як пише Politico, проблеми німецьких автовиробників стали особливо помітними після оприлюднення фінансових результатів за перше півріччя 2026 року. Компанії повідомляють про падіння прибутків, скорочення працівників і можливе закриття європейських заводів.

Китай десятиліттями приносив німцям великі прибутки

Німецькі автовиробники почали активно освоювати китайський ринок ще у 1980-х роках. Для роботи в країні вони створювали спільні підприємства з місцевими компаніями та передавали партнерам виробничий досвід.

Тривалий час така модель була вигідною для всіх. Китай отримував технології та сучасні заводи, а Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz — доступ до найбільшого автомобільного ринку світу.

Німецькі машини мали високий статус серед китайських покупців. Зростання добробуту населення забезпечувало стабільний попит, а продажі в Китаї приносили концернам значну частину світових прибутків.

Однак місцеві виробники не просто складали європейські автомобілі. Вони вчилися розробляти власні платформи, електроніку, батареї та програмне забезпечення.

Китайські електромобілі стали технологічнішими й дешевшими

Ситуація почала швидко змінюватися після стрімкого розвитку електромобілів у Китаї. Місцеві бренди запропонували покупцям великі екрани, сучасні асистенти, швидке заряджання та конкурентний запас ходу за нижчою ціною.

Престиж німецької емблеми вже не гарантує продаж. Китайські покупці дедалі частіше обирають BYD, Geely, Zeekr, Nio, XPeng та інші місцеві марки.

У результаті Volkswagen доводиться адаптувати автомобілі до китайських вимог і залучати місцевих партнерів. Авто24 раніше розповідав, як концерн разом із китайською XPeng розробив нову електронну архітектуру, щоб прискорити створення електромобілів і знизити їхню собівартість.

Голова Volkswagen Group Олівер Блюме визнав, що компанія працює в надзвичайно складному середовищі та бачить дедалі більше ризиків.

Криза вже переходить із Китаю на заводи в Німеччині

Скорочення продажів у Китаї тепер безпосередньо впливає на працівників у Європі.

За інформацією Politico, BMW планує до кінця 2027 року скоротити в Німеччині 8000 робочих місць. Працівникам мають запропонувати компенсаційні пакети.

Mercedes-Benz прагне збільшити тривалість робочого тижня з 35 до 40 годин без відповідного підвищення зарплати. Volkswagen тим часом веде переговори із профспілками щодо масштабного скорочення персоналу та закриття частини виробничих майданчиків.

Проблема полягає в тому, що успішні продажі у Європі та Північній Америці вже не завжди компенсують втрати на китайському ринку. Залежність від Китаю, яка раніше була джерелом прибутку, перетворилася на головний ризик.

Китайські марки тепер атакують німців і в Європі

Китайський авторинок потерпає від надлишкових виробничих потужностей і жорсткої цінової конкуренції. Через це місцеві компанії збільшують експорт.

Одним із головних напрямків стала Європа. За наведеними Politico даними ACEA, у першому півріччі 2026 року продажі китайських автомобілів у ЄС зросли на 63% – з 338 тисяч до майже 549 тисяч машин. Їхня частка наблизилася до 10% ринку.

Ще недавно китайські бренди займали в Європі значно скромніші позиції. Авто24 писав, що у травні 2025 року їхня частка досягла рекордних 5%. Тепер експансія відбувається ще швидше.

Китай уже продає в Європі більше автомобілів, ніж Німеччина постачає на китайський ринок. Це означає, що колишній баланс остаточно змінився.

Під ударом опинилися не лише німецькі марки

Від китайського наступу потерпають і компанії, які не мають значного бізнесу в Китаї.

Politico наводить приклад Renault і бюджетної марки Dacia. У першому півріччі 2026 року продажі Dacia знизилися на 8%. Однією з причин називають конкуренцію з дешевими китайськими електромобілями та гібридами.

Китайські виробники вже здатні конкурувати не лише з дорогими Volkswagen, BMW чи Mercedes-Benz. Вони заходять у доступні сегменти, де традиційно сильними були Renault, Dacia, Fiat та інші європейські марки.

BYD водночас нарощує присутність у різних цінових класах. Раніше Авто24 повідомляв, що марка вперше випередила Tesla за реєстраціями нових електромобілів у Європі.

Європейські мита не зупинили китайський імпорт

Єврокомісія намагалася захистити місцевих виробників за допомогою додаткових мит на електромобілі китайського виробництва.

Тарифи запровадили після антисубсидійного розслідування. Брюссель вважає, що державна підтримка дозволяє китайським компаніям продавати машини за цінами, з якими європейські виробники не можуть конкурувати.

Проте мита не охоплюють плагін-гібриди. Китайські компанії швидко використали цю прогалину та збільшили постачання бензиново-електричних моделей.

Авто24 раніше пояснював, як китайські виробники переорієнтувалися з електромобілів на гібриди, щоб не потрапляти під додаткові тарифи ЄС.

Крім того, частина компаній готує власні заводи у Європі. Автомобіль, виготовлений усередині Євросоюзу, вже не вважатиметься китайським імпортом і не обкладатиметься відповідним митом.

Європейці дедалі частіше шукають партнерів у Китаї

Протистояти китайським компаніям самостійно стає складніше, тому європейські концерни переходять до співпраці.

Stellantis уже створив партнерство з Leapmotor. За перше півріччя 2026 року продажі цієї китайської марки в Європі, за наведеними у статті даними, зросли з 7701 до 48 261 автомобіля.

Volkswagen також розглядає можливість випускати в Європі моделі, створені для китайського ринку. Це дозволило б швидше отримати конкурентні електромобілі без багаторічної розробки з нуля.

Однак така стратегія має ризик. Європейський покупець може вирішити, що немає сенсу переплачувати за німецький логотип, якщо під ним фактично прихована китайська платформа.

Нові ринки теж уже зайняті китайцями

Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz намагаються компенсувати втрати в Китаї за рахунок Північної Америки, Індії, Південно-Східної Азії та Латинської Америки.

Проте у багатьох із цих регіонів китайські виробники вже мають сильні позиції. Особливо це стосується електромобілів і доступних гібридів.

Китайські компанії швидше відкривають місцеві підприємства, пропонують дешевші моделі та адаптують автомобілі до вимог конкретних країн. Європейським брендам доведеться наздоганяти конкурентів на ринках, які вони ще недавно вважали резервом для майбутнього зростання.

Volkswagen придивляється до оборонного виробництва

Ще одним потенційним напрямком для європейського автопрому стало оборонне виробництво.

Volkswagen веде переговори з неназваною оборонною компанією та розглядає можливість використати свої заводи й досвід масового виробництва у новій галузі.

Для підприємств із недовантаженими потужностями це може стати додатковим джерелом замовлень. Водночас співпраця з оборонними компаніями здатна ускладнити відносини з Пекіном.

Китай уже застосовує експортні обмеження проти іноземних технологічних і оборонних компаній. Тому автомобільні концерни, які досі залежать від китайських постачальників і покупців, мають діяти обережно.

Криза автопрому стає політичною проблемою

Автомобільна промисловість є одним із ключових секторів німецької економіки. Скорочення заводів і робочих місць виходить далеко за межі корпоративних звітів.

Проблемами Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz користуються політичні опоненти уряду. Вони говорять про деіндустріалізацію Німеччини та звинувачують владу в нездатності захистити національну промисловість.

Таким чином, конкуренція з китайськими автовиробниками перетворилася для Німеччини одночасно на економічну, соціальну й політичну проблему.

Китайський ринок десятиліттями допомагав німецьким брендам фінансувати глобальне зростання. Тепер технології, виробничі потужності та компанії, які розвивалися за участю європейців, дедалі активніше відбирають у них покупців — спочатку в Китаї, а тепер і в самій Європі.