В Україні 20% запасів дизпального зберігатимуть під землею: до чого це призведе

З 2027 року учасники паливного ринку та оператори повинні будуть зберігати у підземних сховищах щонайменше 20% обсягу дизпального, сформованого ними у складі мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів (МЗНН). Про це пише enkorr.ua.

Відповідний експериментальний проект КМУ затвердив постановою №1037 від 13 серпня 2026 року.

Де зберігатимуть пальне

Уряд планує створити розгалужену систему підземних сховищ, яка має підвищити захищеність запасів пального під час війни та інших кризових ситуацій.

Для цього можуть використовувати:

• соляні каверни;
• виснажені нафтові та газові родовища;
• інші придатні геологічні формації;
• штучні підземні резервуари;
• окремі лінійні частини магістральних трубопроводів.

Такі об'єкти повинні відповідати вимогам промислової та пожежної безпеки, бути герметичними й захищеними від витоків. Крім того, у сховищах мають забезпечити облік кількості та якості пального, контроль доступу та можливість оперативного відбору запасів.

20% дизпального — обов'язково під землею

Ключова вимога почне діяти з початку третього базового року, тобто з 2027 року. Учасники ринку повинні будуть розміщувати в підземних сховищах не менше 20% дизпального, яке входить до сформованих ними МЗНН.

При цьому компанії змушены будувати та експлуатувати власні підземні сховища. Якщо вони відповідатимуть установленим вимогам, пальне в них також зараховуватиметься до МЗНН.

Спеціалізованим відповідальним зберігачем уряд визначив Укртранснафту. Для проекту планують використовувати низку об'єктів державної власності, однак їхній перелік і потенційна місткість сховищ у відкритому доступі не оприлюднюються.

Навіщо переводити запаси під землю

Основна мета проекту — підвищити стійкість паливної системи в умовах бойових дій та захистити резерви від знищення внаслідок атак на паливну інфраструктуру.

Укртранснафта має протягом двох місяців після набрання постановою чинності погодити з Міненерго прогнозні строки введення сховищ в експлуатацію та кошториси їх реконструкції.

Сам експериментальний проект діятиме протягом “воєнного стану”, але не довше двох років із моменту набрання постановою чинності.

Водночас витрати на його реалізацію планують покривати за рахунок коштів учасників проекту, державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.