Найстарішим автомобілем, який потрапив до української реєстраційної статистики у червні, став BMW 321 Cabriolet 1938 року. Рідкісний кабріолет пережив війну, зміну держав і, ймовірно, серйозне технічне переобладнання.
Абсолютним рекордсменом за віком у червневій базі став BMW 321 1938 року випуску, зареєстрований в Одесі, повідомляє Інститут досліджень авторинку. Автомобілю вже 88 років, але він досі перебуває на ходу та отримав українські реєстраційні документи.
До речі унікальний продають в Україні за чверть мільйона доларів
BMW 321 випускали у німецькому Айзенасі наприкінці 1930-х років. Модель прийшла на зміну BMW 320 та пропонувалася у двох основних варіантах кузова — дводверний седан і кабріолет.
Виробництво розпочалося у 1938 році, однак уже в 1941-му випуск цивільних автомобілів зупинили через Другу світову війну. Після завершення бойових дій складання BMW 321 відновили на тому самому заводі в Айзенасі, який опинився у радянській окупаційній зоні Німеччини.
Повоєнні автомобілі певний час продовжували випускати під маркою BMW, хоча баварська компанія вже не контролювала підприємство. Згодом продукція заводу отримала назву EMW.
Відкритий BMW 321 був дорожчим і рідкіснішим за стандартний седан. Саме тому кабріолети цієї серії сьогодні мають особливу колекційну цінність.
До війни загальний тираж BMW 321 становив лише кілька тисяч машин. Після 1945 року виробництво відновили, однак більшість автомобілів мали закритий кузов.
Седан BMW 321. Фото Schwer13, CC BY-SA 3.0
До нашого часу в оригінальному стані дожила лише невелика частина кабріолетів. Багато машин були втрачені під час війни, а ті, що опинилися у Східній Європі, десятиліттями ремонтувалися доступними деталями без особливої уваги до заводської автентичності.
Найцікавіша деталь одеського BMW міститься у його технічних характеристиках. У реєстраційних даних вказано бензиновий двигун об’ємом 2,4 літра.
Заводський BMW 321 таким мотором ніколи не комплектувався. Оригінальна модель отримувала дволітрову рядну “шістку” серії M78 потужністю 45 к.с., яка працювала з чотириступеневою механічною коробкою передач.
Отже, в якийсь момент життя автомобіля штатний агрегат замінили. Для старих машин, які десятиліттями експлуатувалися в СРСР, це було поширеною практикою. Коли оригінальний двигун виходив із ладу, знайти заводські запчастини було майже неможливо, тому власники встановлювали доступні радянські агрегати.
Об’єм 2,4 літра одразу викликає асоціацію з двигуном автомобілів ГАЗ-24 “Волга”. Ця модель оснащувалася бензиновим мотором об’ємом близько 2,45 літра, тому така версія виглядає правдоподібною.
Проте реєстраційного запису недостатньо, щоб однозначно визначити походження агрегата. Для цього потрібно побачити сам двигун, його маркування, кріплення та характер виконаних переробок.
Не виключено, що в документах об’єм округлений або автомобіль отримав інший двигун схожого літражу. Тому говорити про мотор від “Волги” можна лише як про найбільш очевидне припущення, а не підтверджений факт.
Двигун від “Волги” ГАЗ-24. Фото Фокус
З позиції колекціонера заміна оригінального двигуна знижує цінність автомобіля. Рідкісні довоєнні моделі найбільше цінуються тоді, коли зберігають заводський мотор, коробку передач, кузовні елементи та салон.
Але історія одеського BMW цікава саме своєю неідеальністю. Машину не просто зберігали у приватній колекції — її ремонтували та повертали до життя у тих умовах, які були доступні власникам.
Такий автомобіль є не лише пам’яткою німецького автопрому, а й прикладом того, як у Східній Європі підтримували на ходу довоєнну техніку. Неоригінальний мотор став частиною його біографії.
До речі У Київ привезли незвичайний BMW Z3 M Coupe
За мірками кінця 1930-х років BMW 321 був доволі сучасним автомобілем. Він мав незалежну передню підвіску, гідравлічні гальма, шестициліндровий двигун і чотириступеневу коробку передач.
Потужність у 45 к.с. сьогодні здається скромною, але дозволяла машині розвивати близько 115 км/год. Для довоєнного європейського автомобіля середнього класу це був пристойний показник.
Модель також вирізнялася характерною решіткою радіатора, яка вже нагадувала сучасні “ніздрі” BMW. Водночас кузов з окремими крилами, підніжками та запасним колесом належав до зовсім іншої автомобільної епохи.