У середині 1990-х Запорізький автозавод міг отримати власне сімейство легких комерційних автомобілів. Разом із вантажівкою ЗАЗ-2301 «Снага» конструктори готували мікроавтобус ЗАЗ-2201 «Галич», який потенційно міг стати українською альтернативою популярним маршруткам і фургонам.
Запорізький автозавод у 1990-х роках працював не лише над легковими моделями сімейства “Таврія”. Одним із найцікавіших проєктів того часу стала компактна бортова вантажівка ЗАЗ-2301 “Снага”, на платформі якої планували створити мікроавтобус ЗАЗ-2201 та розвізний фургон ЗАЗ-2701, згадують в Авто24.
До речі як "горбатий" Запорожець переганяє Tesla Plaid
Базовою моделлю нового сімейства мала стати “Снага” — компактна вантажівка з бортовою платформою і вантажопідйомністю близько однієї тонни, пише Львівський КлЮб Колекціонерів Автомоделей.
У 1995 році автомобіль пройшов комплекс випробувань. Після цього прототип демонстрували на виставках, однак серійного виробництва так і не розпочали.
ЗАЗ планував використати створене шасі значно ширше. Поряд із бортовою вантажівкою мав з’явитися закритий фургон ЗАЗ-2701 і пасажирський мікроавтобус ЗАЗ-2201 “Галич”.
Саме остання модель могла стати власною українською маршруткою від Запорізького автозаводу.
Повноцінного ходового прототипу мікроавтобуса не створили. Проєкт зупинився на стадії повнорозмірного пластилінового макета.
Макет “Галича” з пластиліну. Фото з журналу MotorNews 5-1997
За збереженими зображеннями видно, що “Галич” отримав характерний для середини 1990-х однооб’ємний кузов із коротким капотом, великим лобовим склом і прямими боковинами.
Передня частина мала прямокутні фари, широку решітку та великий пластиковий бампер. У профіль автомобіль нагадував європейські фургони того часу, зокрема ранні Ford Transit і Volkswagen Transporter.
Макет “Галича” з пластиліну. Фото з журналу MotorNews 5-1997
Для ЗАЗу така машина була б принципово новим продуктом. Завод, відомий передусім компактними легковиками, міг вийти у сегмент пасажирських і вантажних фургонів.
Точних характеристик пасажирської версії не збереглося. Однак за розмірами та архітектурою платформи можна припустити, що ЗАЗ-2201 був би мікроавтобусом малого класу.
Він міг використовуватися як міська маршрутка, службовий автобус, транспорт для підприємств, медичних установ або невеликих туристичних груп.
На відміну від більших автобусів, така модель була б компактнішою, дешевшою та простішою в обслуговуванні. Для міст 1990-х, де стрімко зростав попит на маршрутні перевезення, це могло стати серйозною перевагою.
Саме в той період українські перевізники почали масово шукати заміну старим РАФам. Згодом ринок заповнили російські «Газелі», імпортовані Ford Transit, Mercedes-Benz Sprinter та інші вживані європейські мікроавтобуси.
Якби ЗАЗ вчасно запустив “Галич”, частину цього попиту міг би задовольнити український виробник.
Також цікаво з першого електричного Ferrari зробили маршрутку "Богдан"
Проєкт створювали у співпраці з Трнавським автомобільним заводом. Партнером ЗАЗу стало підприємство, яке продовжувало випуск конструктивно старого, але простого комерційного автомобіля Škoda 1203.
Виробництво цієї моделі поступово перенесли з Чехії до словацької Трнави. Згодом машину випускали під маркою TAZ 1500.
TAZ 1500. Фото Автор: Ludek - CC BY-SA 3.0
Від TAZ прототип “Снаги” отримав частину механічних вузлів і бортову платформу. Водночас кабіну та зовнішність створили запорізькі дизайнери.
Фактично українсько-словацька кооперація мала допомогти ЗАЗу швидше вийти на ринок комерційних автомобілів без розробки кожного агрегата з нуля.
Для запорізького сімейства планували використовувати бензинові двигуни УЗАМ-412.
Базовий мотор об’ємом 1,5 літра розвивав близько 73,5 к.с. Потужніша версія об’ємом 1,7 літра мала видавати близько 85 к.с.
Навіть за стандартами 1990-х це були доволі скромні характеристики для завантаженого фургона або пасажирської маршрутки. Динаміка навряд чи була б сильною, особливо з повним салоном.
Водночас такі агрегати були відносно простими, добре знайомими механікам і дешевими в ремонті. Для комерційного транспорту того часу ремонтопридатність часто мала більше значення, ніж швидкість або комфорт.
Також цікаво в Одесі зареєстрували 88-річний BMW з мотором від "Волги"
Головною проблемою проєкту стала відсутність фінансування. ЗАЗ перебував у складному економічному становищі й не мав ресурсів для запуску принципово нового сімейства.
Створити дослідний автомобіль було недостатньо. Серійне виробництво вимагало нових штампів, оснащення, сертифікації, постачальників комплектуючих і підготовки складальної лінії.
Додатковим ударом стала конкуренція. У середині 1990-х на ринку вже активно поширювалася «Газель», яка пропонувала готове сімейство вантажівок, фургонів і мікроавтобусів.
ЗАЗ втратив час. Поки український проєкт залишався на стадії макетів і прототипів, конкуренти вже масово продавали готові автомобілі перевізникам та підприємцям.
До виробництва автобусів Запорізький автозавод усе ж повернувся, але значно пізніше й уже з іншою конструкцією.
У середині 2000-х з’явився автобус ЗАЗ A07A I-VAN, створений на індійському шасі Tata. Це була набагато більша рамна машина, розрахована на міські, приміські та шкільні перевезення.
I-VAN став серійним, однак мав мало спільного з компактним «Галичем». Замість власного легкого фургона ЗАЗ обрав готове вантажне шасі й побудував на ньому автобусний кузов.
Таким чином, ідея запорізького мікроавтобуса була реалізована лише частково та в зовсім іншому форматі.
Автобус-маршрутка I-VAN на базі індійської вантажівки TATA. Фото Віктор Vizu.
Загалом було виготовлено три дослідні вантажівки ЗАЗ-2301. Довгий час вважалося, що всі вони були знищені після закриття заводського дизайн-центру.
Проте один червоний виставковий екземпляр зберігся. Він опинився в музеї транспорту у Братиславі, де представлений під назвою Nua TAZ 1500 VA.
Інше позначення пов’язане зі словацькими агрегатами та участю Трнавського заводу в проєкті. Однак кузов і загальна концепція машини залишаються роботою фахівців ЗАЗу.
Мікроавтобус ЗАЗ-2201 не мав навіть такого шансу. Від української маршрутки залишилися лише фотографії макета й згадки у матеріалах про перспективні моделі заводу.