У Києві шанс загинути в ДТП майже такий, як від ракети чи дрона

У Києві зараз майже однаковий шанс загинути від російської ракети чи дрона та в дорожньо-транспортній пригоді. Таку гіпотезу перевірив транспортний експерт Дмитро Беспалов у своєму авторському блозі, порівнявши дані КМВА щодо жертв обстрілів і статистику Патрульної поліції щодо смертності на дорогах столиці за 2025 рік.

До речі чому після виїзду з житлової зони легко втрапити в ДТП

Цифри виявилися дуже близькими

За підсумками 2025 року, від російських ракет і дронів у Києві загинула 171 людина, серед них 13 дітей. Це дані КМВА. За той самий період на дорогах столиці у ДТП загинули 145 людей — за статистикою Патрульної поліції.

Різниця становить приблизно 18%. Для побутового сприйняття це вже не “в рази”, а майже один порядок ризику. У перерахунку на 100 тисяч мешканців це близько 4,6–5,7 загиблих на рік від обстрілів і 3,9–4,8 загиблих у ДТП.

Різниця в діапазоні залежить від того, яку чисельність населення Києва брати за основу. Офіційна оцінка — близько 3 млн людей. Інші підходи, зокрема ті, які використовують у транспортному моделюванні, дають до 3,7 млн. Але на головний висновок це майже не впливає: для пересічного киянина або гостя столиці ці два ризики у 2025 році стали співмірними.

Так було не завжди

У 2023–2024 роках ситуація виглядала інакше. Тоді, за оцінками Беспалова, на дорогах Києва гинуло у два-три рази більше людей, ніж забирали життів російські удари по місту. Причина не в тому, що дороги були безпечними. Просто тодішня інтенсивність і характер атак були іншими.

У 2024 році найбільші епізоди обстрілів разом дали близько 45 загиблих, зокрема 33 людини загинули під час атаки 8 липня, коли було завдано удару по Києву й постраждав “Охматдит”. Водночас у ДТП у Києві у 2024 році загинуло 107 людей, у 2023-му — 103.

Паритет 2025 року став наслідком ескалації. За даними КМВА, протягом року по Києву запустили 2556 дронів, 122 крилаті та 88 балістичних ракет. Атаки стали масованішими й комбінованими.

За чотири роки війни дороги забрали більше життів

Якщо дивитися не лише на 2025 рік, а на весь період великої війни, картина стає ще промовистішою. За 2022–2025 роки у ДТП у Києві загинули 438 людей: 83 у 2022 році, 103 у 2023-му, 107 у 2024-му і 145 у 2025-му.

Від обстрілів за той самий період, за різними підрахунками, загинули близько 360–380 людей. Відомства використовують різні методології, тому цифри можуть відрізнятися. Але загальний висновок від цього не змінюється: дороги столиці за чотири роки забрали більше життів.

Ще більш показовим є порівняння за травмованими. У 2025 році в ДТП у Києві травмувалися 2450 людей. Від обстрілів поранення отримали 945 людей.

Головна різниця — у можливості впливати

Ризик загинути від ракети або дрона для конкретної людини справді має елемент випадковості. Місце, час і маршрут атаки визначає ворог. На зниження цього ризику впливають Сили оборони, ППО, союзники, постачання систем протиповітряної оборони та загальна обороноздатність країни.

Місто як система має обмежений вплив на цей ризик. Так, є укриття, оповіщення, правила поведінки під час тривоги. Але головні чинники все одно лежать поза межами міського управління.

З ДТП інакше. Шанси загинути на дорозі значною мірою формує саме місто: швидкісний режим, дизайн вулиць, переходи, острівці безпеки, освітлення, автофіксація, контроль порушень і пріоритет безпеки над швидкістю проїзду.

До речі після російських атак в Києві постраждали автосалон та заправки

Київ не виконав власну ціль

У “Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року” була поставлена чітка ціль: знизити смертність у ДТП удвічі — з 4,6 загиблих на 100 тисяч мешканців у 2015 році до 2,3 у 2025-му.

Фактично у 2025 році Київ отримав близько 4,8 загиблих на 100 тисяч мешканців. Тобто місто не просто не досягло власної мети. Показник залишився приблизно на рівні 2015 року або навіть погіршився залежно від методики розрахунку.

Патрульна поліція називає типові причини смертельних ДТП: перевищення швидкості, неуважність на пішохідних переходах, небезпечне маневрування. Це не екзотичні проблеми й не щось унікальне для Києва. Це саме ті ризики, з якими міста у світі навчилися боротися.

Рішення давно відомі

Зниження смертності на дорогах не потребує винаходу нової теорії. Інструменти давно відомі: нижча швидкість у місті, фізичне заспокоєння руху, острівці безпеки, підняті переходи, якісне освітлення, захищена інфраструктура для пішоходів і велосипедистів, автоматична фіксація порушень.

Є й міжнародні приклади. Осло у 2019 році прожило рік без жодного загиблого пішохода чи велосипедиста. Гельсінкі того ж року вперше з 1960-го не мав жодного загиблого пішохода.

Це не сталося випадково. Такі результати дає системна політика, у якій людське життя важливіше за можливість проїхати містом на кілька хвилин швидше.

Що насправді показує це порівняння

• Фраза “у Києві зараз приблизно однаковий шанс загинути від російської ракети і в ДТП” звучить як спроба пояснити, що столиця під час війни не є абсолютно непередбачувано небезпечною. Але після перевірки цифр вона набуває іншого змісту.
• Вона говорить не лише про ракетну небезпеку. Вона говорить про те, що дороги Києва у найгірший рік війни стали співмірними за смертельним ризиком із російськими ударами.
• Перший ризик створює ворог. Другий створюємо ми самі — щоденними рішеннями, толеруванням швидкості, слабким контролем, небезпечними переходами й небажанням системно змінювати вулиці.
• 145 загиблих на дорогах за рік — це не “нормальний фон великого міста”. Це показник, який можна і потрібно зменшувати, і не лише черговою Стратегією безпеки дорожнього руху. І якщо Київ може боротися за посилення ППО, він так само має боротися за нульову смертність на дорогах.