Захопившись екзотичним для України гінкго білоба, Павло Данилець поставив собі за мету виростити 10 тисяч таких дерев. Він просто хотів зробити що-небудь хороше. І подумав, що виростити 10 тисяч дерев гінкго білоба – це власне і буде на 100% доброю справою.
Дізнався Павло про гінкго білоба випадково, кілька років тому. Тоді киянина зацікавили лікувальні властивості рослини, родом із Піднебесної. Ще у стародавньому Китаї її застосовували для зміцнення судин і покращення пам'яті.
А нині гінкго білоба широко використовують у фармакології. "Якщо перекласти це на комп’ютерну термінологію, то листя гінкго додають операційну пам'ять, збільшують продуктивність процесора та змінюють стару батарейку на нову.
Більшість китайських довгожителів використовує листя гінкго щодня", – каже Павло. Вирішив він виростити гінкго білоба у себе в садку. А пізніше ще й з подивом дізнався, що це найстаріше дерево на планеті, і з’явилося воно одразу після папороті. За словами Павла, дерева гінкго білоба були першими на землі, а потім же прийшли всі тварини, динозаври, мамонти та люди.
Вражає й те, що гінкго білоба має середню тривалість життя 2 – 2,5 тисячі років, а деякі рослини навіть досягали віку в чотири тисячі років. Також ці дерева не бояться морозу чи шкідників і навіть радіації. Під час атомного бомбардування Хіросіми шість таких дерев вижили та стали для японців символом надії та безсмертя.
"Гінкго білоба славиться своєю життєздатністю. Воно пережило льодовик, воно пережило Хіросіму в Японії, воно не боїться паразитів і є стійким до засоленості ґрунтів", – підкреслює Павло.
Чоловік додає, що ця рослина є придатною для культивування на всій території України. Крім того, це дерево прекрасно підходить як символ міста та цілком може прийти на зміну каштану.
Тож, Павло вирішив, що такі унікальні красиві дерева потрібно популяризувати в Україні. Він вирощує саджанці з насіння спершу в себе на дачі, а потім у розпліднику їх дорощують до висадження у відкритий ґрунт.
Нині він перебуває вже на півдорозі від своєї мети – вже виростив п'ять тисяч саджанців, але тепер розуміє, що на першому десятку не варто зупинятися!
"Гінкго білоба – це дерево-релікт. Це те, що існувало на нашій планеті завжди, та я хочу, щоб вони продовжували тут рости", – підсумовує Павло.
Проект «Світ можливостей» проводиться у період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року. Особа, що бажає стати Учасником Проекту повинна в період проведення Проекту заповнити Форму реєстрації та описати історію власного бізнесу.
Організатором буде на власний розсуд відібрані найкращі історії Учасників та створено сюжет із подальшим його висвітленням на телеканалі «24», радіо «Люкс ФМ» та публікацією на сайті https://24tv.ua/svitmozhlyvostey/. Організатор залишає за собою право відмовити у створенні сюжету та/чи його публікації на кожному етапі Проекту без жодної компенсації Учаснику. Усі права інтелектуальної власності на створений сюжет (аудіовізуальний твір) залишаються за Організатором.
Надаючи інформацію, що зазначена у Формі реєстрації, Особа тим самим надає згоду на обробку персональних даних в межах чинного законодавства України з метою використання Організатором та/або іншими уповноваженими Організатором Проекту особами, на період Проекту.
Надсилаючи Форму реєстрації та беручи участь в Проекті, Особа тим самим підтверджує свою згоду на безкоштовне використання наданої нею інформації про себе Організатором, з маркетинговою та/чи будь-якою іншою метою, що не порушують чинне законодавство України (в т.ч. шляхом передачі третім особам) та обсягу наданої згоди, зокрема, на безоплатне використання його імені, прізвища, зображення Учасника, інтерв’ю або інших матеріалів про нього з рекламною/маркетинговою метою, але не обмежуючись, право публікації (в т.ч. його імені і зображення) в засобах масової інформації, будь-яких друкованих, аудіо- та відеоматеріалах, інтерв’ю зі ЗМІ, без будь-яких обмежень за територією, часом та способом використання, і таке використання жодним чином не відшкодовуватиметься Організатором та/або будь-якою третьою особою. Надання такої згоди розглядається у розумінні ст. 296, 307, 308 Цивільного Кодексу України та Закону України «Про захист персональних даних».
