Юрій, Роман та Ігор Кочути – брати-ювеліри з Ужгорода, які перетворили юнацьке захоплення на справу життя. Їхні прикраси виставляють у музеях, а бренд імені Кочутів нині є упізнаваним не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Їхня історія почалася з мрії. Вони закохали і продовжують закохувати у свої роботи кожного, хто хоч раз глянув на них. Про цих хлопців кажуть, що все, чого вони торкаються, – перетворюється на золото.
Брати з дитинства звикли творити щось своїми руками. Перші прикраси з олова та міді почали робити ще в школі. Підлітками захопилися історичною реконструкцією: самі клепали собі обладунки, "плели" кольчуги, кували мечі.
Майданчиком для експериментів слугувала батькова майстерня. Тут же, зачаровані романтикою Середньовіччя, хлопці готували реквізит для вогняних вистав, які самі ж і влаштовували на публіку.
Професійно займатись прикрасами Кочути почали тільки з 2011 року. Підійти професійно до цієї справи допомогла інженерно-технічна освіта в усіх трьох. А секрети ювелірної справи дізнавались самостійно з книг та інтернету.
Опанувавши технологію обробки металів, майстри хенд-мейду виточили свій непідробний стиль, власну авторську методику – це й допомогло завоювати популярність і любов шанувальників.
Що цікаво, назву бренду Kochut та логотип придумав і намалював старший із братів – Юрій, поки заліковував опіки, отримані під час підготовки до одного з фаєр-шоу.
Фото перших робіт хлопці виставляли в соцмережах. А вже нині бренд Kochut входить у двадцятку найпопулярніших інстраграм та фейсбук-сторінок українських рітейлерів.
Однак на цьому хлопці не стали зупинятися. Свою ювелірну майстерність Кочути застосували до роботи з деревом, поєднавши столярні традиції із сучасними технологіями.
Брати відкрили окрему майстерню, де виготовляють дизайнерські столи з цільної деревини в поєднанні з епоксидною смолою. Власні шоу-руми хлопцям вдалось відкрити не лише в Ужгороді та Києві, але й у центрі Відня. Окрім цього, у бренду є дистриб’ютори з Німеччини та Англії.
Секрет успіху Кочутів – їхня єдність і наполегливість доводити розпочате до кінця. А ще – одна на трьох батьківська наука: не лінуватися працювати, бути відповідальним за свої вчинки, і за будь-яких обставин залишатися людьми.
Проект «Світ можливостей» проводиться у період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року. Особа, що бажає стати Учасником Проекту повинна в період проведення Проекту заповнити Форму реєстрації та описати історію власного бізнесу.
Організатором буде на власний розсуд відібрані найкращі історії Учасників та створено сюжет із подальшим його висвітленням на телеканалі «24», радіо «Люкс ФМ» та публікацією на сайті https://24tv.ua/svitmozhlyvostey/. Організатор залишає за собою право відмовити у створенні сюжету та/чи його публікації на кожному етапі Проекту без жодної компенсації Учаснику. Усі права інтелектуальної власності на створений сюжет (аудіовізуальний твір) залишаються за Організатором.
Надаючи інформацію, що зазначена у Формі реєстрації, Особа тим самим надає згоду на обробку персональних даних в межах чинного законодавства України з метою використання Організатором та/або іншими уповноваженими Організатором Проекту особами, на період Проекту.
Надсилаючи Форму реєстрації та беручи участь в Проекті, Особа тим самим підтверджує свою згоду на безкоштовне використання наданої нею інформації про себе Організатором, з маркетинговою та/чи будь-якою іншою метою, що не порушують чинне законодавство України (в т.ч. шляхом передачі третім особам) та обсягу наданої згоди, зокрема, на безоплатне використання його імені, прізвища, зображення Учасника, інтерв’ю або інших матеріалів про нього з рекламною/маркетинговою метою, але не обмежуючись, право публікації (в т.ч. його імені і зображення) в засобах масової інформації, будь-яких друкованих, аудіо- та відеоматеріалах, інтерв’ю зі ЗМІ, без будь-яких обмежень за територією, часом та способом використання, і таке використання жодним чином не відшкодовуватиметься Організатором та/або будь-якою третьою особою. Надання такої згоди розглядається у розумінні ст. 296, 307, 308 Цивільного Кодексу України та Закону України «Про захист персональних даних».
