Ніколи знову не допустимо – хоч би як кому, може, й кортіло: роковини трагедії Бабиного Яру

Насправді, перший розстріл на цьому місці відбувся двома днями раніше: 27 вересня були розстріляні 752 паціенти психіатрічної кліники Павлова. А 29 почалася "регулярна переробка": приблизно 700 вбивств на день, кожного дня, без перерви на вихідні.

Читайте також: Трагедія Бабиного Яру: німці хотіли приховати, радянський уряд – забути. А що ми?

Більшість вбитих – старі люди, жінки та діти, бо чоловіки були в армії. Вбивали "партіями" по 30 – 40 людей, клали до рову шарами, одних на інших: два-три шари мерців – шар землі. Офіційна цифра – 33 тисячі 771 убитий протягом двох днів – не враховує застрелених дітей віком до 3 років.

Вбивства не припинялись аж до моменту, як німці покинули Київ. Там же, в Бабиному Яру, були розстріляні 100 моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Там же – 6 циганських таборів: дощенту, до останньої дитини. Там же – 621 вояк ОУН(м). Там же – колектив газети "Українське слово" та Олена Теліга.

Убивці нишпорять у речах розстріляних, Бабин Яр, 1941

А паралельно з цими вбивствами там працював Сирецький концтабір та будувався експериментальний завод з виробництва мила з убитих людей.

29 вересня (знову 29 вересня!) 1943 року там почалося повстання в'язнів – працівників "комбінату переробки" (тобто, печей, в яких спалювалися рештки вбитих: німці, відступаючи, намагалися замести сліди злочину). З 329 повсталих смертників вижили 18. Вони стали свідками на суді.

Бабин Яр, тисячі людських тіл, 1944

Я вам відверто скажу: я не знаю, як люди там тепер живуть. Кожного разу, як я потрапляю в цю страшну місцину між Сирцем та Лук'янівкою – мені стає зле. Як гуляють в тому парку з діточками, як йдуть повз це місце на роботу чи з роботи... Я того просто не второпаю. Вночі там особливо моторошно.

Наївно казати про це "ніколи знову". Звучить, як таке собі безпорадне прохання до Бога. Хотілося б казати: "Ніколи знову не допустимо". Тоді це – не прохання, а обіцянка. Не допустимо, та й край. Хоч би як кому, може, й кортіло.

Джерело: Фейсбук Бориса Немировського.

Це знати просто необхідно: Моторошні факти про жахливу трагедію Бабиного Яру