Цену на свет не поднимут: почему украинцам не стоит радоваться

Ми платимо за електрику по повній. Тільки не напряму в платіжках, а купуючи будь-які товари в магазинах. Адже в ціну кожного з них закладена ціна електроенергії. Тільки вже не для населення, а для бізнесу.

Цікаво Лукашенко не просто так розговорився

І бізнес платить за неї ціну, що включає:

• і надприбутки олігархів;
• і корупцію на держкомпаніях;
• і витрати на партійне будівництво;
• і один з найдорожчих зелених тарифів;
• і те, що не доплатили завдяки заниженим платіжкам ми…

І ще багато чого. А потім вкладає це у вартість товарів для нас.

У підсумку виходить великий обман, на який ми багато років погоджуємося:

• ми, виборці, нібито платимо за електрику мало, за що вдячні політикам;
• вони, бізнес, ніби платять багато, але перекладають ці витрати на нас;
• "рівніші", монополісти, продовжують заробляти на нас надприбутки, користуючись мовчазною покірністю не спроможного боротися з олігархами бізнесу та нерозумінням з боку населення того, що відбувається;
• політики випускають черговий ролік-обман про те, як вони, піклуючись про маленького українця, перемогли тарифи.

Читайте Україна очима "іноземця" або що ми зробили з Києвом

Такий собі суспільний консенсус

І коли європеєць та американець чітко знають, скільки вони заплатили за електрику. Ми за наслідком цього консенсусу навіть гадки не маємо, скільки ж на місяць вона обходиться нам.

Кажуть, що владу, яка знищить цю схему та зробить платіжки за електрику прозорими, швидко "знесуть". І, можливо, це навіть правда. Проте знесуть не через те, що перехресному субсидіюванню прийде кінець. А лише у разі якщо на етапі його знищення, антимонопольний комітет не зможе забезпечити конкуренцію на ринках. Бо без неї ситуація кардинально не зміниться за одним лише виключенням: ми будемо точно знати, скільки переплачуємо, та тверезо оцінювати ефективність дій влади на цих ринках.

Тому варіантів у нас є три:

• Або одна з найголовніших наших вимог до влади має бути ефективний та працюючий АМКУ, тоді ми за рік – два зможемо привести до ладу частину ринків, що дозволить без шокової терапії припинити практику приховування ціни електрики від населення;
• Або ми вимагаємо від влади показувати нам реальні ціни в платіжках, жахаємося побаченому та вимагаємо вжиття заходів, передбачених п. 1;
• Або продовжуємо грати у цей шахрайський консенсус та приховано платити за все, заспокоюючи себе низькими тарифами, що влада малює нам в платіжках.

Тому пропоную вимогу до влади щодо низьких тарифів замінити на працюючий АМКУ. Це єдиний спосіб домогтися справедливої ціни й на електрику, і на інші товари.