Это сработает: каким должен быть идеальный план вакцинации и при чем здесь сарафанное радио

Схоже на одне з двох. Або президент не знав, що в нас уже є план вакцинації (його справді важко помітити). Або він офіційно визнав: план, розроблений і схвалений Міністерством охорони здоров'я у грудні 2020 року, не працює.

Читайте також Час діяти: три пріоритети від МВФ, які допоможуть відновити економіку

Згідно з планом МОЗ, за яким уже місяць триває вакцинація в країні, мали зробити щеплення 21 036 961 людини протягом 2021–2022 років – це лише пріоритетні групи. За перший місяць вакцинували лише 250 000 осіб – 1% від цієї і так не надто амбітної цілі.

Чотири проблеми з вакцинацією в Україні

Уряд втратив забагато часу. В Україні до вакцинації не готувалися. А розпочали кампанію запізно. І що ще гірше, перший місяць вакцинації минув майже непомітно з точки зору кількості вакцинованих. Фактично, у квітні ми знаходимося там же, де були на початку року.

Середня швидкість вакцинації у березні складала 7 900 доз на добу. Найвища добова швидкість склала 19 000 доз. Це найбільш повільні темпи у Європі. З такою швидкістю нам потрібно шість років, щоб вакцинувати лише половину населення.

Щоб встигнути виконати план уряду до кінця 2021 року, нам потрібно робити 76 000 доз на добу в середньому. Таку швидкість ми маємо розвинути від завтра.

Навіть якщо усі кинуться виконувати указ президента (виявляється, щоб діяти адекватно, потрібно було три місяці чекати на указ), система не перелаштується одразу. Якщо перелаштується взагалі. А це значить, що у травні-червні потрібно вийти на показник у 100 тисяч доз на добу і більше, щоб наздогнати втрачене. Для цього замало просто вакцинувати швидше, треба вакцинувати радикально інакше.

Слабка спроможність уряду і державної медицини. Це не критика. Я би думав так, навіть якби працював в уряді сам. Багато країн визнали це. У Ізраїлі та США до вакцинації залучають армію, у Британії та Німеччині — волонтерів. Нам треба припинити робити вигляд, що все під контролем і почати шукати допомогу, мобілізувати усю країну на вакцинацію, бо зараз немає більш важливої задачі.

Багато людей не готові вакцинуватися. Але давайте подивимося на це інакше. Значний відсоток людей в Україні, навпаки, хочуть якнайшвидше отримати щеплення. Але не можуть. А чимало тих, хто сумнівається, просто чекають, поки не отримають щеплення інші.

Малі обсяги поставок вакцин. Поки більшість країн вели активні переговори з виробниками вакцин, український уряд чекав на гуманітарну допомогу і воював зі своєю ж закупівельною агенцією. У результаті поставки йдуть повільно, а ще повільніше реєструються вакцини. Дійсно спрощений механізм дозволу вакцин, які визнали країни з потужною політикою перевірки якості (ЄС, США), в Україні так і не запустили.

Зверніть увагу! Є причини сумніватись: чи отримає Україна вакцину від Pfizer

Новий план: немає нічого важливішого за вакцинацію

Зараз ми маємо ще одне (можливо останнє) вікно можливостей отримати колективний імунітет проти COVID-19 швидше, ніж за 10 років.

У своєму попередньому плані уряд керувався принципом: або вакцинувати пріоритетну групу або нікого. Але в реальності виявилося, що вакцинують аби-кого. То яким має бути новий план? У його основі проста ідея: немає нічого важливішого за вакцинацію. Країна має бути мобілізована на щеплення. Вакцинуватися має бути так просто, як тільки можливо: як купити хліба, як отримати посилку на пошті. Ось що треба для цього зробити.

Прибрати черги на вакцинацію. Усе доросле населення ділимо на три групи.

• Перша – люди, які повинні бути вакциновані через свою роботу. В першу чергу це медики, а також військові, вчителі, поліцейські, працівники будинків для людей літнього віку тощо.
• Друга група – усі, кому виповнилося 65 років.
• Третя – усі інші дорослі.

До літа імунізація відбувається у перших двох групах одночасно, без штучного поділу на менші підгрупи і створення черг. Улітку можливість отримати щеплення має бути відкрита для всіх дорослих. Але для пріоритетних груп слід виділити більше ресурсів – медиків, пунктів та вакцин.

Доступність вакцинації для всіх: як це має бути

Пункти вакцинації у 10-хвилинній доступності. Як і у випадку з тестами, уряд організував інфраструктуру для вакцинації максимально незручно.

Має бути навпаки: зусилля робить держава, а людині вакцинуватися має бути просто та зручно. Пункти вакцинації повинні бути на кожному кроці, щоб усі буквально натикалися на них. Скрізь – на амбулаторіях та поліклініках (державних, приватних), аптеках, лабораторіях, тимчасових пунктах у наметах і навіть у відділеннях пошти – мають бути написи "ТУТ ВИ МОЖЕТЕ ВАКЦИНУВАТИСЯ".

Уряд має створити спеціальний кол-центр, де допоможуть записатися самим або записати батьків і обрати найближчий пункт вакцинації. Те ж саме можна зробити в додатку Дія. Зрештою, має бути опція просто зайти в пункт і записатися, по дорозі з роботи.

Попросіть допомоги!

Все це – не фантазії, а звичайна практика організації тестування та вакцинації у цивілізованих країнах. У Великій Британії або США для роботи в пунктах навіть навчають людей без медичної освіти. Бо в цих країнах хочуть скоріше вакцинувати населення, а не економити на ньому дози.

Підключення бізнесу та громадського сектору. Треба припинити вдавати з себе героїв і попросити допомоги. Таку велику інфраструктуру уряд не може організувати самотужки.

Тому потрібно залучати бізнес, громадські організації і волонтерів. Я не сумніваюсь, що відгукнуться масово. Багато хто надасть приміщення для організації пунктів. А інші візьмуть участь у програмі "Доступні вакцини".

Важливо! Як захистити своїх батьків від COVID-19

Програма "Доступні вакцини". Просто зараз ми несемося у дуже прикрий сценарій. Вдавати, що уряд вакцинує все населення буде виходити до того моменту, доки вакцини не з'являться на комерційному ринку. Після цього всі, хто зможе собі це дозволити – не з пріоритетних груп, звісно – вакцинуються за власні гроші, щоб не чекати своєї черги кілька років. Так уже було з тестуванням, коли у великих містах до 75% тестів робилися у приватних лабораторіях. Усі разом ми "вийняли" і заплатили мільйони гривень за те, що був зобов'язаний організувати для нас уряд. І робив вигляд, що організував.

Уряду не треба робити вигляд, що комерційного ринку не існує, а навпаки – залучити його до кампанії з вакцинації.

Ми вже маємо успішний досвід програми "Доступні ліки". Уже кілька років хронічно хворі люди отримують безоплатно за рецептом свої ліки у приватних аптеках, а їх вартість компенсують із державного бюджету.

За такою ж логікою, Національна служба здоров'я може оплачувати послуги з вакцинації в усіх закладах, які забажають взяти участь в програмі. У першу чергу йдеться про приватні клініки та аптеки. Потенційно, це кілька тисяч додаткових пунктів вакцинації.

Система працює просто. Ці заклади укладають контракт з НСЗУ на участь у національній кампанії з вакцинації. Відповідна послуга оплачується їм з бюджету. Вакцини вони або отримують від уряду, або завозять самостійно – тоді вартість компенсує НСЗУ. Люди отримують вакцину безоплатно, або з доплатою за більш дорогі вакцини.

Амбасадори вакцинації – ваші сусіди. Досі комунікаційну кампанію з вакцинації уряд аутсорсив у "публічних та громадських діячів". Але амбасадорами мають бути вакциновані люди, а не зірки.

Ключ до вирішення проблеми – масовість. Люди не вірять уряду, люди вірять родичам та знайомим. Тому важливо вакцинувати саме їх.

До речі Вакциновані і щасливі: яким буде 2021 рік для бідних країн

Старий план імунізації не можна вдосконалити, його треба викинути і, як сказав президент, просто зробити новий. Так, пріоритетні групи вакцинувати краще, ніж будь-кого. Але будь-кого вакцинувати краще, ніж нікого