Питомники дезинформации: кто и где больше всего врет
С развитием социальных сетей в интернете, кажется, появилась настоятельная необходимость преподавания в школах и вузах отдельной дисциплины - медийной грамотности. По крайней мере, самых простых ее основ, к которым, в частности, относится так называемый фактчекинг - то есть, проверка изложенных в интернете данных.
Щоправда, останні дослідження демонструють, що ця перевірка наразі просто мало кого хвилює. Інтерес споживачів "смажених" фактів до правди є вкрай низьким. При цьому цікаво, що роль найбільшого "розсадника" чуток та брехні взяв на себе... Фейсбук.
Раніше ми писали: Інфодемія коронавірусу: хто та чому бреше про китайський штам
Минулого понеділка фаховий журнал Nature Human Behavior оприлюднив результати дослідження трьох політологів – Брендана Ніана, Джейсона Райфлера та Ендрю Гесса, які демонструють, що фактчекінг не в змозі запобігти розповсюдженню так званих Fake News – тобто, дезінформації. Причина полягає в тому, що більшість користувачів просто не цікавляться перевіркою інформації, якою їх "годують".
За даними цих дослідників, лише чверть усіх користувачів соцмереж взагалі заглядає до сторінок фактчекерів, а читають викладену там інформацію аж цілих 2,7%. Це демонструє, що подібні сторінки не мають майже жодного впливу на формування суспільної думки. Навпаки – фактчекери "достукуються" лише до тих читачів, які й без того демонструють критичне мислення.
Фейсбук – ясла для дезінформації
Автори дослідження називають Фейсбук ключовим фактором дезінформації в Інтернеті. Цю нищівну характеристику вони пояснюють тим, що ця соціальна мережа стала для 15% опитуваних однією з останніх трьох вебсторінок, після яких вони переходили до фейкових ресурсів.
При цьому традиційні інформаційні вебресурси відшукувалися в браузерних "історіях" учасників дослідження безпосередньо перед відвіданням фейк-ресурсів лише в 6% всіх випадків. Таким чином, була висунута версія, що користувачі фейкової інформації отримую її напряму через Фейсбук.
Слід зазначити, що протягом останніх місяців Фейсбук відкрито виступив проти розповсюдження фейків та інсталював власні фактчекери. Тим не менш, ботофермам та дезінформаторам все ще найлегше робити свою справу саме на цій платформі.
Пам'ятник невідомому користувачеві
На жаль, дослідження не впоралося з однією зі своїх основних задач: створити профіль типового користувача фейкової інформації. Навпаки – з результатів виходить, що саме найактивніші інтернет-користувачі серйозних інформаційних ресурсів одночасно є найактивнішими читачами брехливих новин.
Загалом же, автори дослідження дійшли висновку, що, хоча фактчекінг в інтернеті майже нікого не цікавить, але, з іншого боку, сама проблема фальшивих новин, принаймні, в дослідженому просторі (а предметом дослідження було розповсюдження фальшивої інформації під час президентських виборів 2016 року в США), не є такою вже великою. Так, в середньому лише 6% громадян США отримували в цей час інформацію від розповсюджувачів фейків. Лише в консервативних колах американських виборців сторінки з фальшивою інформацією виявилися більш ефективними: 62% заходів на брехливі сторінки були зроблені 20% американських консерваторів.
Чутки й плітки про коронавірус
Водночас Держдепартамент США віддав розпорядження перевірити повідомлення у Твіттері, які стосуються коронавірусу. Результат виявився вражаючим: мільйони твітів так чи інакше виявилися брехливими.
Читайте також: Літак Мілан – Київ: здорові пасажири і брехливий блогер
Які тільки чутки про коронавірус не розповсюджуються нині в інтернеті! Що цю хворобу винайшов приватний фонд засновника компанії Microsoft Білла Гейтса та його дружини Мелінди. Що він є розробкою секретної лабораторії біологічної зброї. Що від нього можна лікуватися гомеопатичними засобами й що його взагалі нема, а це лише вигадки проклятих виробників ліків... Всі ці плітки масово вештаються у Твіттері, Фейсбуці та інших соцмережах. Global Engagement Center – дослідницька команда, яка виконувала замовлення Держдепу, встановила, що сім відсотків усіх повідомлень у Твіттері, пов'язаних із коронавірусом, є брехливими – про це повідомляє газета Washington Post.
Загалом, аналітики перевірили приблизно 29 мільйонів повідомлень у Твіттері, які з'явилися в період з 20 січня по 10 лютого цього року. При цьому деякі фальшиві дописи мають ознаки скоординованої кампанії брехні. Інформація про замовників цієї кампанії досі оприлюднена не була. Деякі джерела вказують на "руку Кремля", але офіційних коментарів із цього приводу наразі нема.