Почему важно блокировать российские соцсети: факты, объясняющие запрет

Чому соцмережі РФ заборонили в Україні

В травні 2017 року було введено в дію рішення РНБО "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів". Це – не перший санкційний документ. Але саме тоді до списку вперше включили російські соцмережі "ВКонтакте", "Однокласники", "Яндекс" та Mail.ru.

Обратите внимание Популярный среди террористов: чем опасен российский Telegram

Також тоді розширився список заборонених телеканалів, а ще під заборону потрапили "Лабораторія Касперского" і Dr.Web (антивірусне програмне забезпечення). Це був перший в історії України випадок заборони доступу до цілих соцмереж та порталів.

Цілі цього блокування були наступні: захистити користувачів від російської пропаганди та перестати поповнювати казну агресора, завдавши економічних збитків для російських компаній через припинення їхньої роботи в Україні.

Рішення було підтримано в НАТО. В їх заяві мовилось, що цей указ був пов'язаний з питанням безпеки, а не свободи слова. "Яндекс" заявив, що головними постраждалими від санкцій стануть українські користувачі, яких на той момент було приблизно 11 мільйонів. "Вконтакті" оголосили себе поза політикою. Російські ЗМІ звинуватили нас у цензурі. Дехто навіть обіцяв дзеркальні дії. Хоча у них багато наших ресурсів було заборонено і так.

Дивіться повний випуск відеоблогу "Хроніки неоголошеної війни" Віталія Дейнеги:

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков назвав цю ініціативу порушенням прав людей: "Черговий прояв недружньої та недалекоглядної політики Києва на адресу РФ". Були якісь поодинокі виступи, мітинги фріків, звучали звинувачення в наступі свободи слова, але всі вони поступово зійшли на "ні".

До чого призвели санкції

Існує кілька способів блокування доступу до інтернет-ресурсів, серед яких: блокування по IP, посиланню, ДНС та багато інших. В наш час щось заблокувати не так просто і мільйони українців могли спокійно переглядати заборонені сайти, використовуючи технологію VPN та інші сервіси.

Не всі українці змирилися із забороною соцмереж країни-агресора

У ВК та "Однокласники" не заходили користувачі з двох причин – через власну лінь та небажання сильно запарюватись з додатками, через принципову позицію та через те що там об'єктивно стало менше людей. Отже, немає з ким спілкуватися.

Частина тих, хто вирішив обійти закон, насправді стали жертвами ще більшого збору інформації. Бо VPN-сервіси, особливо безкоштовні, переважно не є повністю безпечними. Й іноді збирають навіть більше персональних даних, ніж це робили заборонені соцмережі.

Важливо розуміти, що до введення санкцій, в квітні 2017 року, "ВКонтакте", "Однокласники", Mail.ru і "Яндекс" входили в десятку найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. ВК був другим за відвідуваністю сайтом в Україні.

Як змінилося охоплення різних соцмереж? Для порівняння – в грудні 2019 року "Однокласники", "Яндекс" і "ВКонтакте" все ще були у цій десятці, але щомісячне охоплення аудиторії скоротилось втричі, а Mail.ru – вчетверо. Відвідуваність "Вконтакті" в Україні впала більш ніж у 5 разів, а "Однокласників" — більш, ніж у 3.

Аудиторія ВК і "Однокласників" перейшла в інші соцмережі. Охоплення Facebook зросло з 42% у грудні 2016 року до 65% у квітні 2018 року. В 2017 році росіяни втратили величезну кількість аудиторії. Буквально за рік "ВКонтакте" втратив близько 4 мільйони користувачів з України, "Однокласники" – 2,5.

Крім того, санкції щодо ряду юридичних осіб, які контролюють російські соціальні мережі, крім усього іншого призвели до публічного, офіційного визнання їх такими, що створюють загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Читайте также Куратор боевиков на Донбассе Сурков ушел со службы: что это значит для Украины

Незабаром після введення санкцій офіси Mail.Ru Group та "Яндекс" припинили свою роботу в Україні. Тобто російські інтернет-сервіси стали отримувати з українського ринку менше грошей. Хоча якогось критичного впливу на ціни акцій Мейл.ру та "Яндекса" це не спричинило.

Чому блокувати російські соцмережі – правильне рішення

Але і економіка України явно не зазнала відчутних втрат. Хоча російська пропаганда вангувала нам тут просто катастрофу. То чому це варто було робити і чи варто в принципі?

В 2014 році Павло Дуров заявляв, що 13 грудня 2013 року ФСБ вимагала видати особисті дані організаторів груп Євромайдану. Він відмовив та невдовзі продав "ВКонтакті" особам, близьким до Кремля.

А у березні-квітні 2014 року Роскомнадзор заблокував 13 найпопулярніших проукраїнських спільнот в "ВКонтакте", зокрема паблік "Українська революція". І це лише маленька ілюстрація до того, як спецслужби країни-агресора можуть використовувати соціальні мережі.

"Яндекс карти", наприклад, 20 лютого 2014 року якийсь час показували усі мости через Дніпро як перекриті. Ну а сам "Яндекс" видавав дуже специфічні підбірки новин під час Майдану, доволі однобоко і вигідно Росії подаючи події в центрі Києва.

Так карти "Яндекс" показували певний час під час Революції Гідності мости через Дніпро

Крім того, російські соціальні мережі зберігають весь згенерований користувачами контент від 6 до 12 місяців. Ці дані мають передаватись на вимогу федеральних органів виконавчої влади. Класно? Я от лише невпевнений, що вони цього не роблять на більші терміни.

При цьому "ВКонтакті" перестав бути впливовим політичним майданчиком. Навіть Азаров закинув свої сторінку ще в 2015 році. Досі активно офіційну сторінку ведуть за Віктора Медведчука. Навіть такі любителі РФ як Мураєв чи Вілкул уже перестали.

Практика інших країн та необхідність блокування

Це моя відповідь тим, хто 3 роки тому кричав, що заборона не діятиме. Як на мене, прекрасно діє. Критики того рішення часто кажуть, що воно поставило нас в одну компанію з Росією, Іраном та Китаєм. Але вони трохи лукавлять.

Насправді контроль над інтернет-простором існує в переважній більшості країн. Можливо, він виражений менш яскраво, але інфраструктура і законодавча база, що допускають часткове обмеження доступу до контенту, присутні майже усюди.

У Франції, Німеччини, Великобританії та США блокується доступ школярів і студентів до сайтів, що пропагують неонацизм, расистські та антисемітські настрої, а також порнографію. Значна частина пропаганди РФ підпадає під ці категорії. Для нас в умовах війни – й під категорію суїцид.

Думаю, що до травня ми зробимо ще кілька випусків про те, як росіяни використовують соціальні медіа. Але головну думку скажу зараз: так, росіяни засипають грошима фейсбук, ютуб та інстаграм. Вони з усіх дірок намагаються донести в українське інформполе свої меседжі. Але робити це на чужих майданчиках дорого, складно і не завжди можливо. Розумієте? Це схоже на дії в середині Росії та за її межами.

Влада РФ вбиває багато своїх громадян на власній території, але рідко і з великими наслідками може це робити на чужій. Те саме з їхніми платформами у мережі. Це практично посольства РФ в інтернеті, де вона сама вирішує, яку інформацію збирати, які повідомлення просувати, а яким лідерам думки закривати рот.

Интересно Смена власти в России: почему Путин внезапно начал действовать

От і все. І не треба казати, що усе одно хтось обходить. Я нещодавно був на тренінгу у приміщення "АйХабу" – це простір у центрі Києва, створений за сприяння посольства Норвегії. Уявіть собі, у їх мережі всі заборонені сервіси були доступні, про що майже гордо нам повідомив їх працівник.

Так само вони доступні у мережах деяких провайдерів в регіонах. Так буває. Це ж закон, а не гарантія що його не обійдуть. У нас же є закон, який забороняє убивати людей чи використовувати тролейбусні зупинки у якості туалету. Але ж є і ті, хто це робить.

Блокування має працювати, а силові структури мають добиватися виконання цих блокувань. Чому я це пишу саме зараз? У травні 2020 року термін цього блокування спливе, його треба буде продовжувати. "За" вже висловились колишній міністр культури та чинний міністр цифрової трансформації, профільний комітет Ради, громадянське суспільство та багато хто, окрім президента.

Рік тому під час виборчих перегонів він висловив сумнів у ефективності такого кроку. Але думаю, що за рік президенства міг поглянути на цю проблему уже з іншого ракурсу та мав достатньо підстав передумати. Я дуже на це сподіваюсь.