Третій річниці війни Росії проти Грузії присвячується... Ч.1

Під час відкритя Олімпіади в Пекіні Кремль вирішив розпочати війну за кілька районів Грузії - Південну Осетію і Абхазію.

У цьому контексті мені стало цікаво, що з економічної точки зору Росія і самопроголошені республіки отримали після завершення війни.

Спочатку, я опишу Південну Осетію.

Щорчіний республіканський бюджет Південної Осетії складає трохи більше 350 тисяч доларів США. Для порівняння бюджет Тернопільської області в 2010 році - 1 млрд. 322 млн. 604 тис. грн. або 100 млн. 250 тис. доларів США.

Очевидно, що для нормального функціонування держави цих грошей не вистачає. Тут на допомогу прийшла Росія. Саме з російського бюджету щороку виділяють мільярди рублів на потреби "нової країни". Так, за словами Володимира Путіна в 2011 році Півд.Осетія отримає 10 мільярдів рублів фінансової допомоги. Мова не йде про будівництво нових підприємств, розвиток інфраструктури. перш за все, це дотації, які мають за мету стримувати соціальне напруження в регіоні, адже голодні люди завжди будуть шукати собі шляхи порятунку: заробітки в Москві, криміналітет або тероризм і жебрацтво. Зокрема, до серпня 2010 року мінімальна пенсія складала 280 російських рублів або менше 10 доларів. Тепер середня пенсія після збільшення - 1 тис. рублів (35 доларів США).

Не варто забувати, що рівень корупції в Росії і на Кавказі є дуже високим. Тому не виключено, що "фахівці", які приїжджатимуть на відбудову Осетії, будуть використовувати всі свої "знання" для відмивання грошей.

Вражає в Південній Осетії рівень безробіття. Офіціно працюють у промисловості лише 670 осіб. Та й кількість промпідприємств жалюгідна.

Офіціно в робочому стані з 2008 року знаходяться 27 підприємств, які вдалось зберегти з радянських часів. І це не заводи металургії, хімії, автомобілебудування. Тут працює лише пивзавод, "Вібромашина" (виготовляється вібраційне устаткування), "Емальпровод" (від цвяхів до металопластикових вікон і підшипників. Працює лише 130 робітників). лісокомбінат, а також дрібні міні-підприємства. У республіці не вистачає навіть борошна. Уся хлібна продукція завозиться з Росії, а місцеві пекарні лише займують невелику частину ринку, адже не можуть конкурувати з величезними хлібозаводами з Південного федерального округу РФ.

Електроенергія повністю експортується з Росії по 80 копійок, у той час, росіянам продають по 2 рублі. І навіть при цьому, рівень сплати за електроенергію споживачами складає не більше 50% від споживання. Це стосується і природнього газу, який транспортують спеціально збудованим газопроподом.

Що стосується туризму і рекреації, то це "непахане поле". Туризм тут взагалі нерозвинений. Наприклад, ще в 1930-их роках партійне керівництво СРСР почало досліджувати і розбудовувати курорт Джава, але наприкіні 1970-их і його закрили.

Геологи вже давно розвідали цінні свинцево-цинкові родовища, вугілля, нафту і газ. Проте розвивати цей напрям ніхто не поспішає. Навіть російські металургійні олігархи не вкладають гроші в республіку, в якій немає потрібної кількості фахівців, інфраструктури, законодавчої бази, постійної влади (уряди час від часу відправляються у відставку), стабільності і порядку.

Відтак, економіка Південної Осетії - руїна. Важка фінансова доля спіткала РПО ще наприкінці існування СРСР, коли Москва "махнула рукою" на осетинів. Нічого не змінилось і за часів її перебування у складі Грузії. Щоправда, варто відзначити, що Південна Осетія завжди була під впливом Росії. Зокрема, 90% осетинів мають російський паспорт, а в регіоні впродовж десятиліть перебував, так званий, "миротворчий контингент росіян". Грузинська влада не мала постійного контакту з офіційним Цхінвалі, який за першої ліпшої нагоди шукав привід "насолити" грузинам. Відтак ця територія залишалась своєрідним буфером між Тбілісі і Москвою. Тут активно діють місцеві кримінальні структури, а населення масово переїхало в російські обласні центри, де має свій бізнес на місцевих базарах.

Чи потрібно росіянину платити зі своєї кишені податки, які "зникають" у кавказькому котлі корупції, беззаконня і криміналу? Мені здається, що ні. Хоча будувати імперію - справа непроста і довготривала.

У наступному частині я напишу про економіку Абхазії ...