Цукор під мексиканським соусом

В неділю, 19 веренся, мені довелось прокинутись в 5 ранку. Ні, я не мексиканець і не вирішив відсвяткувати за часом «амігосів» 200-ий День Незалежності Мексики. Ранній підйом присвячувався перегляду у прямому ефірі вечору боксу в Лос-Анджелесі – ось він і був приурочений до ювілейної дати, яка більш важлива для кожного мексиканця, ніж його ДН. На честь Мексики пропоную послухати гімн, музику до якого написав Хаіме Нуно у 1943 році.

18 вересня промоутери вирішили влаштувавти справжнє свято шанувальникам мексицанського боксу. В Мексиці вийшли на ринг Хорхе Арсе та Умберто Сотто. В Лос-Анджелесі Сауль Альварес та Віктор Ортіс. Суперпоєдинок мав пройти і в Лас-Вегасі, але, травмувавшись, Рафаелю Маркесу довелось відмовитись від протистояння із «Хуанмою».

Я ж, як уже відомо, прокинувся заради вечора боксу у Staples Center, де головною подією було протистояння між Шейном «Шугаром» Мозлі та Серхіо Морою. З9-річний Шейн разом із своїм тренером Наазімом Річардсом вибрали суперника для «камбеку» після поразки від Мейвезера не прохідного. Мора на прізвисько «Латинський змій» став відомим у 2005-у році, вигравши перший сезон популярного телешоу «Претендент», але довго так і не міг стати справжнім претендентом на чемпіонський пояс. У 2008- у Мора засвітився ще раз, сенсаційно здолавши володаря поясу WBC Вернона Форреста, але в бою-реванші відразу програв титул легенді.

В перматчевих коментарях Річардс не раз розповідав, що Мозлі має безліч фанатів в Латинській Америці через свій незламний дух та волю до перемоги. Команда «Шугара» вирішали вшанувати Мексику: на ринг Мозлі вийшов у кольорах мексиканського прапора, а замість звичного напису на поясі – «Sugar» з’явилось «Azucar» - цукор, але іспанською.

Відразу скажу, що мексиканська атмосфера не допомогла головному поєдинку цих вихідних стати окрасою уік-енду. Із перших раундів бою «змія» Мора намагався працювати джебом, маючи більший розмах рук, ніж Мозлі, але на намаганнях все і закінчувалось. Джеби Серхіо зупинялись за 10, а той більше сантиметрів до цілі і не через рекацію Мозлі, а через такий собі «стиль» боксування Мори. Мозлі теж не виблискував і ще й розчарував, згадуючи останній поєдинок проти Флойда. «Красунчику» Шейн у другому раунді їхнього бою завдав такої «порки», що шанувальники Мейвезера і сам Флойд тоді точно задумались про першу поразку у кар’єрі «Мані». А в Лос-Анджелесі Шейн не зміг проти «Претендента» видати хоча б один яскравий раунд, в якому судді б йому віддали беззаперечну перемогу.

Сівши на педалі, Мора вміло ухилявся від намагань Мозлі завдати акцентованого удару, коли той все таки притискав його до канатів. Як не дивно, але в ближній та середній дистанції, в якій і пройшла більша частина бою, Серхіо відчував себе як риба у воді, хоча й зізнався після поєдинку: «Коли суперник промахується, а промахуються вони багато, я маю шанс контратакувати. Але в Мозлі такі короткі та компактні руки, що коли він промахувався, Шейн був готовий повернутись із чимось потужним в ту ж секунду». Але протягом поєдинку Шейну вдалось лише кілька разів дістати Мору після чергового промаху.

В четвертому раунді, вже вдаривши двічі Мору по потилиці, старенький Мозлі ще й зумів попрацювати головою – як результат, розсічення над лівим оком Серхіо. Розлючений брудними діями «Шугара», Мора в перерві прямо в камеру сказав, що виграє цей поєдинок, а в п’ятому почав підстьбувати легенду, приговорючи на ринзі: «Що? Не можеш попасти?..» і т. д. Шейн на це відповісти чіткими діями не міг. До чемпіонських раундів не цікавий та не видовищний бій проходив за подібним сценарієм: ближній бокс, в якому Мозлі та Мора намгались один одному завдати побільше ударів. Якщо мозлі брав кількістю – то Мора якістю.

Головне у фотографії - це ракурс

Із 9-10 почався бокс, який хоч трохи нагадував те, заради чого я і проснувся а 5 ранку. Боксери, розуміючи, що перемогу судді їм не віддадуть за активність, пішли на рубку – і це заслуга Мозлі. Мора ж, якому у куті не раз згадували, що в ринзі треба «щось» робити активізовуватись не збирався – в нього і так непогано виходило «переочковувати» Шейна, який прагнув завершити зустріч достроково. Попри свій «велосипедний захист» та вміння легко ухилятись від небезпеки, «Латиснький смій» вирішив потішити затихшу публіку і погодився на обмін ударами, запропонований Мозлі. Користі ні одному, ні другому рубка не принесла, хоча в деяких моментах Мозлі вдавалось притинути до канатів Мору і там зачипити вихідця із Каліфорінії, який у ближньому бою вдало всаджував аперкоти у голову «цукрового» при кожній можоливості.

Після бою думки суддів розяділились: 115-113 на користь Мори, 116-112 на користь Мозлі, а третій суддя виставив нічийний рахунок 114-114. Як сказав Мора відразу після оголошення результатів: «Це не грабіж, але думаю, що я виграв». І на мою думку, це саме так. Мозлі ж, даючи відповідь на запитання легндарного Ларрі Мерчента про результат поєдинку, стояв як хлопчик, який провинився і не хоче пом’якшити свою провину визнанням поразки: «Думаю, нічия, а як ти думаєш Ларрі»? – і на обличчі вимушена посмішка. Це кінець, або передкінець Великої кар’єри Великого Мозлі. Цілком можливо, що на Мору тепер очікує і сам Котто.

В андекрді було набагато цікавше. Мексиканський агресор Сауль Альварес, який виступає в рамках другої напівсередньої ваги, в черговий раз повеселив публіку. 20-річний «Канельо» у шостому рауді змусив лицем впасти у ринг 39-річного аргентинця Карлоса Балдоміра. Рудоволосий Сауль вже є володарем срібного поясу WBC і схоже, незабаром одягне на себе і чемпіонський. Те як він діє в ринзі, особисто в мене, викликає захоплення. Мексиканці же від нього просто божоволіють.

Не обійшлось в святкування 200-річниці і без скандалу. В мексиканській Сінаолі Хорхе Арсе здобув перемогу над венесуельцем Лоренсо Паррою з в елімінаті WBO у другій найлегшій вазі. Після 10 раундів глядачам не був оголошений рахунок зустрічі, а результат – нічия. Але, кілька годин після бою, переможцем визнали Арсе, мотивуючись тим, що в одній із суддійських записаок була допущена помилка. В День Незалежності мексканцю не личить не вигравати…

В Бірмінгемі мексиканське свято не відзначали, принаймні на ринзі, але на Туманному Альбіоні організували не менш круте шоу. Найцікавиший для нас Олександр Френкель – Енцо Макаррінелі. Німцю українського походження, програючи по очкам, вдалось відправити суперника в горизонтальне положення.