Як працює виборча система з відкритими списками: найцікавіше із законодавства

Про відкриті регіональні списки

Оскільки у ЗМІ та соціальних мережах ширяться чутки про можливі дострокові місцеві вибори у Києві або по всій Україні, то варто знати, за якими правилами вони можуть відбутися. Ми в громадській організації "Центр UA" проаналізували Виборчий кодекс і ділимося найцікавішим.

Читайте также: Чого чекати від партій у Раді: позиції щодо основних питань

Протягом останніх п’яти років про "відкриті списки" було багато міфів. Для одних відкритими списками були списки, опубліковані напередодні голосування, для інших – праймеріз, внутрішньопартійні змагання, на яких партія формує список з найсильніших кандидатів на вибори. Утім, ні те, ні інше насправді відкритими списками не є.

Пропорційна система з відкритими списками – це виборча система, за якої виборець може підтримати не лише партію в цілому, а й конкретного її кандидата. Тобто "відкритість" полягає в тому, що виборці своїми голосами можуть впливати, які саме кандидати від партій отримають мандати. У світі існує багато варіантів відкритих списків, і ухвалений Виборчий кодекс пропонує один з найпростіших.

Як відбуватимуться вибори до Верховної Ради

Партія формує список з від 135 до 450 кандидатів та розподіляє їх по двадцяти семи регіональних округах. Ці округи збігатимуться з межами областей. Лише Дніпропетровська область буде мати два округи: один з центром в Дніпрі, інший – з центром у Кривому Розі.

Херсонська область буде об’єднана з Кримом в один Південний округ. А місто Київ стане двома виборчими округами окремо від області. У кожному окрузі партія повинна буде виставити список зі щонайменше п’яти кандидатів.

Виборцю в бюлетені треба буде замість "галочки" вписати номер партії та номер кандидата з регіонального списку цієї партії. Уявімо, що виборець у Рівному хоче підтримати "Партію любителів картоплі" та кандидата від цієї партії Василя Івановича Комбікорма.

Щоб це зробити, він має прийти на дільницю, взяти бюлетень, зайти в кабінку, знайти на стенді порядковий номер партії, яку він підтримує (наприклад, №12), та знайти на тому ж стенді номер Василя Комбікорма в регіональному списку "Партії любителів картоплі", наприклад, №4. Потім у бюлетень треба вписати два числа: номер партії "12" та номер кандидата в списку партії – "04".

Якщо партія подолає 5% бар'єр, вона пройде в Раду. За кожним депутатом буде однакова кількість голосів виборців – так звана "виборча квота". Для її обрахунку всі голоси, які виборці віддадуть за партії, що подолають 5% бар’єр, потрібно буде поділити на 450.

Верховна Рада

Якщо в Рівненській області "Партія любителів картоплі" набере бодай одну виборчу квоту, а пан Комбікорм набере найбільший відсоток голосів виборців регіонального округу в порівнянні з конкурентами, яких його партія висунула по регіональному списку, то саме Василь Іванович представлятиме цю політсилу в парламенті від Рівненщини.

Така виборча система сприятиме партійному будівництву, адже партії та кандидати не зможуть працювати лише в "своїх" регіонах, а змушені будуть боротися за голоси по всій Україні. Кандидати-самовисуванці більше не зможуть брати участь у парламентських виборах.

Як відбуватимуться вибори до обласних та міських рад великих міст

В 2015 році, ухвалюючи закон "Про місцеві вибори", народні обранці підсунули виборцям свиню. Той закон про місцеві вибори був списаний з закону про вибори в Лєнінградскій області Російської Федерації та породив чимало проблем.

По-перше, ряд округів взагалі не отримав своїх представників в органах місцевого самоврядування. По-друге, до місцевих рад потрапили не ті, хто отримав підтримку виборців, а ті, хто отримав більший відсоток голосів на окрузі, тож частину мандатів отримали люди, які кандидували на округах з невеликою кількістю виборців та низькою явкою.

Виборчий кодекс ці проблеми усуває. Вибори до обласних рад та міськрад великих міст (з кількістю виборців понад 90 тисяч) відбуватимуться так. Територія, на якій діє рада, ділиться на багатомандатні округи. У кожному окрузі партія виставляє список з кандидатів, і виборець може, як і на парламентських виборах, проголосувати не лише за партію, яку він підтримує, а й кандидата зі списку цієї партії.

На виборах до обласних та міських рад великих міст кандидати-самовисуванці зможуть іти окремим списком. Якщо виборець захоче підтримати кандидата зі списку самовисуванців, то в бюлетень треба буде вписати номер списку кандидатів-самовисуванців та номер кандидата в цьому списку, тобто точно так само, як і кандидата від партії.

Така виборча система структурує роботу місцевих рад та зробить їх більш ефективними і відповідальними в майбутньому.

Але є одне але. Під час голосування за кодекс 11 липня була ухвалена правка, згідно з якою цей документ набирає чинності лише в грудні 2023-го року. Це означає, що місцеві вибори все-таки пройдуть за старими правилами з усіма ризиками й наслідками.

Як це виправити? Дуже просто. Спершу спікер Парламенту Андрій Парубій має передати проголосований кодекс на підпис президенту. Далі президент Зеленський, який обіцяв нам відкриті списки, має підписати цей документ.

Андрій Парубій

Далі вже справа за новообраною Верховною Радою, де більшість складатиме фракція "Слуга Народу", яка в перші дні своєї роботи має прийняти зміни до Виборчого кодексу та ввести його в дію з 1 жовтня 2019 року, адже ця політична партія теж обіцяла виборцям відкриті списки.

Читайте также: Передвиборчі програми партій: питання пенсій та соціального захисту

Тоді всі подальші вибори відбудуться за новими правилами, які сприятимуть партійному будівництву та підвищуватимуть відповідальність партій перед своїми виборцями як на національному, так і на регіональному рівнях. А ми в "Центр UA" уважно слідкуватимемо за процесом і обов'язково інформуватимемо вас про всі зміни. Тож залишайтеся з нами і до зустрічі