Зрада по Фрейду: світоглядні збочення українців

З часів проголошення аксіоми Евкліда до моменту, коли паралельні лінії почали перетинатись, пройшли сотні років. До Лобачевського твердження залишалось священним і недоторканим.

Читайте також: Про що ми думаємо перед смертю?

З часів проголошення першої аргументованої критики сучасній пост-майданній владі до змішання об'єктивної оцінки з сатирою – не пройшло і місяця. Коли без обґрунтувань і пояснень, завдяки політичним експертам, піарникам та партійним маркетологам, виважена критика, ще у далечезному 2014 році, змішалась з гротескним бурлеском, і перетворилсь на соціальний анекдот про Зраду і Перемогу. Терабайти мемів, апелювань, статей і стьобу, як завжди переважили шальки терезів здорового глузду і в очах свідомого громадянина розмови про прорахунки, помилки та відверті порушення влади стали вважатись дурним тоном – бо ж засміють, бо ж запишуть у зрадофіли.

Математика любить рівняння – нижче пропоную вам противагу до теперішніх стосунків народу-влади у системі Зради і Критики.

Будівельники, які ремонтують ваш дім, вкрали половину будівельних матеріалів, не зробили своєї роботи та вимагають потрійної плати за свої послуги. Коли ви починаєте вказувати на недбальство – сусіди і самі робітники починають з вас сміятись і називати зрадофілом.

Ви прийшли до стоматолога полагодити зуба, він сказав, що лікування пройде за кілька секунд і буде дуже дешевим. Потім за кілька годин, пошкодивши вам машинкою 93% зубів й не вилікувавши хворого, виставив в кільканадцять разів вищий рахунок. Та ще повідомив, що інструменти, якими він вас лікував, були не стерильними. Ви звернулись до головного лікаря зі скаргою, натомість уся лікарня і пацієнти засміяли вас і подарували у знак співчуття футболку "Зрадофіл".

Ви власник підприємства. Наймаєте на роботу кільканадцять менеджерів. Через якийсь час виявляєте, що вони намагаються відібрати ваше підприємство у вас, не виконуючи при цьому своєї роботи і друкуючи у місцевих виданнях матеріали, що мають посварити ваших робітників між собою. Ви вирішуєте звільнити цих керівників, але усі радники і навіть ваша дружина говорять вам – ви зрадофіл. Друзі голосно сміються і просять не сіяти зраду та ще трохи потерпіти.

Маразматично? Пробачте, лише на стільки ж на скільки ви дозволяєте їздити на своїх шиях. Рівно на стільки, на скільки ви зрівняли комедійну "зраду" з аргументованою критикою. Ані на краплинку не менше, від того, що коїться в нашій славній країні сьогодні у вимірі влада-народ.

Поки ми не змінимо свого ставлення до влади від того пракріпосного-радянського до візії, де народ це замовники послуг, а політики і держслужбовці робітники і виконавці, які мають відповідати за кожну витрачену копійку і свою дію – до тих пір ми даватимемо світові майстер-класи з виживання на 150 доларів у місяць і будемо країною збуту секонд-хенду.

Читайте також: Кухонні Революції: хроніки диванних військ