Декомунізації рік: що вдалося зробити

13 травня 2016, 22:03
Читать новость на русском

Кінця декомунізації, на яку депутати відвели рік, ще не видно.

Хоча Рада таки перейменувала дві третини з запланованих населених пунктів. Навіть на окупованих територіях. А от місцева влада вправляється повільніше. А там, де вдалось ухвалити рішення про перейменування вулиць і площ, не можуть довести діло до кінця через судові позови.

За рік депутати перейменували 800 міст і сіл, планували 1200. До 21 травня, як того вимагає закон, не встигають. Бо все має відбуватись за згоди громадськості. Проте на місцях з цим не поспішають. У такому разі Інститут національної пам'яті радить депутатам повертати історичну назву. Звичайно, якщо та не містить ознак імперського минулого.

Відтак Кіровоград, який названий на честь цариці Єлизавети, а Дніпропетровськ – Катерини – за такою схемою не перейменуєш. І не треба, каже колишній очільник Дніпропетровщини Олександр Вілкул. Краще просто змінити значення нинішньої назви.

Та такий фокус не пройде, адже Петровський – організатор голодомору.

На території області було 11 козацьких січей , тому добре було б назвати його Січеслав. Це відповідало б історичній назві історичному духу,
– вважає нардеп Юрій Береза.

Зате вулиці Дніпропетровська перейменовують повним ходом. Табличка з новою назвою – нині тут наймодніший подарунок.

А от у Сумах процес взагалі зупинився. Декомунізація не сподобалась депутату міської ради. І він звернувся до суду.

Декомунізація в столиці теж не без сюрпризів. Не дочекавшись рішення міськради активісти самі беруться за справу. Зокрема, на станції метро "Палац України" білим простирадлом прикрили мозаїку червоноармійця. Саме її культорознавці просили не чіпати. Зате на станції "Політехнічний інститут" мозаїку жінки з величезним серпом і молотом – залишили як є.

Олександра Ревуцька