Тема тижня: В Україні залишилося усього 5 млн. голів великої рогатої худоби

Зупинити згубну для галузі динаміку без держпідтримки, на думку експертів, не вдасться. Адже сьогодні виробництво яловичини, собівартість якого значно вища за свинину чи курятину, стає все більш нерентабельним, тому й непривабливе для бізнесу. В уряді ж рятувати рогату худобу від вирізання планують уже до кінця року.

"Зараз розробляється така послідовна програма, яка буде складатися з декількох складових. У тому числі й надзвичайно суттєвої державної підтримки в вигляді компенсації вартості реконструкції та будівництва нових молочних ферм аж до 50% від їх вартості", - каже перший заст. міністра агрополітики та продовольства Микола Безуглий.

Крім того, як розповів Безуглий, сільгоспвиробникам також планують відшкодовувати відсотки за кредитами на виробництво продукції тваринництва. А за підсумками року навіть даватимуть фермерам премії в розмірі 5 тисяч гривень за кожну корову приплоду.

Але головне, підкреслює урядовець, аби тваринництво стало достатньо прибутковим. Мовляв, тоді бізнес і сам почне активно вкладати гроші в галузь. Перші передумови для цього вже є, вважає Безуглий. Зокрема, закупівельні ціни на молоко влітку цього року вперше сезонно не знижувалися, і перевищують 3 гривні за кг.

Тим часом науковці вказують на значні незадіяні можливості українського тваринництва. Так, реалізація генетичного потенціалу порід в молочному та м’ясному скотарстві знаходиться на рівні 50%. А середній надій молока від однієї корови зараз заледве перевищує 4 тис. кг на рік. Хоча потенціал порід вітчизняної селекції, за словами Безуглого, - 8 тисяч кг. А причина - недотримання сільгоспвиробниками технології, зазначає урядовець.

Проте, як визнає він, дотримуватися всіх порад селекціонерів заважає банальний брак коштів. Так, за даними Безуглого, якщо дефіцит коштів у рослинництві при перерахунку на гектар складає близько 2 тисяч гривень, то в тваринництві ця цифра сягає 2,5 тис. гривень. Кошти помножені на вдосконалені технології дозволять значно наростити обсяги виробництва, запевняють науковці.

У приклад при цьому ставиться промислове птахівництво, де технології використовуються на 99%, а реалізація генетичного потенціалу сягає 78%.

Та чи погодяться на чергові державні ініціативи сільгоспвиробники - велике питання. Адже, як стверджують учасники ринку, дотепер від влади вони отримували безліч обіцянок, проте лише одиниці з них справді виконувалися і були корисними для галузі.

"Нажаль, підтримки держави ми не відчуваємо. Стратегія залишилася стратегією, бо стратегія не підкріплена фінансуванням", - каже голова правління ТДВ "Терезине" Іван Кудлай.

Окрім державної підтримки галузі може допомогти і сам споживач, відзначають експерти. Покупець, власне, має розуміти, що більш високовартісне та високозатратне, але, разом з тим, поживне і дієтичне м’ясо корів має коштувати дорожче за свинину. А тому вартість яловичини, яку пропонують виробники, це не переплата, а реальна ціна виробництва, наголошують фахівці.

"Якщо в усьому світі ціна яловичини має певну премію по відношенню до ціни свинини, то в Україні цього немає. Тому що споживач просто відмовляється купувати яловичину, якщо вона на 5-7 гривень дорожча за свинину", - каже генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

Зазначимо, українці, як дослідили експерти, споживають лише близько 7 кілограм яловичини на душу населення. Для порівняння: в європейських країнах ця цифра у три, а в Китаї майже в 6 разів вища за український показник.