Екоподаток збільшують, але не використовують на поліпшення екології в промислових містах, – АМКР

14 травня 2019, 11:35
Читать новость на русском

Платежі по екологічному податку ростуть, але вони не використовуються в Україні на природоохоронні цілі.

Про це заявили в прес-службі "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Велика частина коштів надходить до державного бюджету, а не до місцевого, і витрачається на що завгодно, але тільки не на екологію.

Необхідно змінити механізм розподілу і використання цих коштів, а також стимулювати підприємства вкладати гроші в поліпшення навколишнього середовища, вважає фінансовий директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Сергій Плічко.

"Наше підприємство платить значні кошти з екологічного податку, розмір якого істотно збільшився в 2019 році. Якщо в минулому році загальна сума сплаченого нами екологічного податку склала понад 223 млн грн, то тільки за перший квартал 2019-го вона зросла до 101,2 млн грн, з них 33 млн грн – це платежі за викиди СО2", – зазначив він.

Плічко нагадав, що з січня ставка податку на викиди вуглекислого газу піднялася з 0,41 до 10 грн за тонну, що в 25 разів більше, ніж підприємства платили раніше. Якщо в минулому році держава отримала за викиди СО2 стаціонарними джерелами близько 52 млн грн, то в цьому сума виросте, за деякими оцінками, до 1,2 млрд грн.

"Однак ці величезні суми практично ніяк не вплинуть на поліпшення екологічної ситуації. У тому числі в тих містах, де зосереджена велика промисловість – Маріуполі, Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі та інших. У тому ж Кривому Розі велика частина сплачених нашим підприємством коштів з екологічного податку, тепер йде повз міський бюджет", – сказав він.

За словами Плічка, платежі за викиди СО2 з цього року повністю зараховуються в доходи державного бюджету України, місцеві бюджети були позбавлені цього важливого джерела доходу. Вони лише частково отримують відрахування від екоподатку за інші види (джерела) забруднення. "Це означає, що міський бюджет Кривого Рогу в 2019 році і в подальшому, якщо не внести зміни в податкове законодавство, не отримає від нашого підприємства податкові кошти, необхідні для поліпшення екологічної ситуації в місті", – зазначив Плічко.

За його словами, з ситуації, що склалася, існує один вихід: екологічні відрахування повинні залишатися на місцях і використовуватися за призначенням там, де безпосередньо відбувається забруднення атмосфери або нанесення іншого екологічного збитку.

"Такий підхід повністю відповідав би взятому державою курсу на децентралізацію і посилення фінансової самостійності місцевих громад. З іншого боку, це підвищило б цільове використання коштів – вони б йшли на екологічні заходи, а не просто надходили б як зараз в загальний бюджетний котел. А якби ще підприємства-платники екоподатку отримали можливість самостійно використовувати частину обов'язкових екологічних відрахувань на природоохоронні заходи, то це б позитивно вплинуло на життя в тих містах, де розташовані такі підприємства. Оскільки ніхто інший, крім самого підприємства, не може знати краще, які саме заходи слід вжити для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище від його діяльності", – сказав Плічко.