Кубок, заради якого підкорюють світ: історія головної футбольної реліквії
Для футболістів у всьому світі існує заповітна мрія – одного дня підняти над головою Кубок світу. За право доторкнутися до нього кожні чотири роки борються десятки збірних, а сам трофей давно став символом вершини спортивної кар'єри.
Його історія не менш захоплива, аніж самі чемпіонати світу: кубок пережив Другу світову війну, гучні крадіжки, зміну дизайну та десятки легендарних моментів, які назавжди увійшли до історії футболу. Деталі розповідає 24 Канал.
Дивіться також Фінал ЧС-2026 буде грандіозним: яке шоу ФІФА готує перед вирішальним матчем
Чемпіонат світу з футболу FIFA 2026 об’єднує мільйони людей у всьому світі – і Coca-Cola вже багато років є незмінною частиною цієї великої гри. Як міжнародний партнер ключових футбольних подій, бренд підтримує найважливіші матчі та турніри, як-от Чемпіонат світу з футболу FIFA 2026, розділяючи пристрасть уболівальників. Адже Coca-Cola – це смак моментів, які об’єднують.
Народження футбольної святині
Перший трофей створили ще в 1930 році, спеціально до дебютного Мундіалю в Уругваї. Спочатку його назвали Victory (у перекладі на українську "Перемога"), однак згодом перейменували на честь президента ФІФА Жюля Ріме – одного з головних ініціаторів створення турніру, що згодом став найпопулярнішою спортивною подією планети.
Автором нагороди став французький скульптор Абель Лафлер. Він зобразив давньогрецьку богиню перемоги Ніку, яка тримає над головою восьмикутний кубок. Статуетку виготовили із вкритого позолотою срібла, а її основою став напівдорогоцінний камінь лазурит. Утім, спокійною доля цього предмета не була, адже за кілька років трофей опинився у вирі подій, зовсім не пов'язаних із футболом.
Який вигляд мав Кубок Жюля Ріме / Фото Getty Images
Під час Другої світової війни його зберігали Італії, яка напередодні виграла два чемпіонати світу підряд. Аби річ не потрапила до рук нацистів, місцевий функціонер Отторіно Барассі таємно зберігав її в коробці з-під взуття під власним ліжком у Римі.
Однак на цьому пригоди не закінчилися, і чергове випробування чекало на артефакт у 1966 році, за кілька місяців до початку турніру в Англії. Під час публічної виставки статуетку викрали, а всі зусилля поліції видалися марними, аж поки загорнуту в газету згубу не знайшов під садовим живоплотом пес на прізвисько Піклз. Несподіваний рятівник став знаменитістю, а трофей вчасно повернувся до організаторів.
За правилами ФІФА, оригінал нагороди назавжди отримувала збірна, якій вдалося тричі виграти чемпіонат світу. Тож, зрештою, Кубок Жюля Ріме залишився у бразильців після 1970 року, а організатори змагань почали пошуки нового символу футбольного тріумфу. Однак "селесао" свою реліквію не вберегли – і в 1983 році її вкотре викрали зловмисники. Щоправда, вдруге щасливого фіналу не сталося. Подейкують, що статуетку переплавили.
Нова глава великої історії
Дізнавшись про конкурс на створення нового трофея, італійський скульптор Сільвіо Гассаніга зачинився в майстерні мистецького кварталу Мілана та одразу взявся до роботи. І хоча ФІФА отримала 53 проєкти від майстрів із семи різних країн, саме його ескіз журі визнало найкращим. Так народився образ, який уже понад пів століття є головним символом найбільшого футбольного турніру.
За задумом автора, лінії композиції виростають з основи, підіймаються спіраллю та простягатися назустріч світу. З них постають дві стилізовані людські фігури, які в момент тріумфу підносять над собою земну кулю – саме так митець прагнув передати зусилля, динаміку та захоплення спортсмена, який щойно здобув перемогу.
Кубок світу ФІФА дизайну Сільвіо Гассаніги / Фото Getty Images
На відміну від витонченої фігури богині Ніки, новий трофей вагою 6,1 кілограма та 36,8 сантиметра заввишки отримав значно масивнішу форму. Його виготовили з 18-каратного золота, а нижню основу прикрасили двома смугами малахіту кольору футбольного поля. Постаті, що тримають планету, також уособлюють глобальний характер спорту, здатного об'єднувати різні країни й навіть цілі континенти.
Уперше витвір італійця вручили на Мундіалі 1974 року в Західній Німеччині господарям турніру. Однак ФІФА відмовилася від правила, за яким багаторазовий чемпіон міг назавжди забрати оригінал собі. Незалежно від кількості здобутих титулів, Кубок світу залишається власністю організації: переможці святкують із ним після фіналу, а згодом отримують окрему нагороду, яку національна асоціація може зберігати постійно. Справжню золоту фігуру повертають до штаб-квартири федерації у Швейцарії.
Торкнутися можуть лише обрані
Наразі нагороду зберігають в музеї в Цюриху, де вона є однією з головних принад для відвідувачів. Це своєрідне місце "паломництва" вболівальників – тисячі людей постійно приходять, аби побачити найзаповітніший трофей світового футболу зблизька. Цікаво, що після смерті 95-річного Сільвіо Гассаніга у 2016 році це також зробила його сім'я.
Однак торкнутися артефакту дозволено далеко не кожному. Такий привілей мають лише представники ФІФА, державні високопосадовці, а також чинні й колишні чемпіони світу. Тож, окрім німців, сучасний Кубок світу підіймали над головою італійці, аргентинці, бразильці, французи та іспанці.
Цьогоріч нова країна до цього виняткового переліку не долучиться, однак фінал і досі залишається відкритим: золоту фігуру вдруге поцілує легендарний Ліонель Мессі, або ж знайомство з тріумфом чекає на вундеркінда Ламіна Ямаля.