Таємниця смерті Олександра Македонського: чому тіло завойовника не розкладалося 6 днів
Раптова смерть 32-річного Олександра Великого у Вавилоні залишається однією з найбільших загадок античності. І досі вона викликає палкі суперечки серед істориків та навіть медиків.
Сучасні вчені висувають дуже різні гіпотези – від підступної змови з використанням рідкісної отрути до моторошної медичної помилки, через яку царя могли визнати мертвим передчасно. 24 Канал розповість про все це трохи докладніше.
Як помер Олександр Македонський і чим ця подія шокувала сучасників?
Найвеличніший завойовник античності, який підкорив пів світу від Греції до Індії, згас усього за два тижні у розкішному палаці Вавилона. Олександру Македонському було лише 32 роки, коли смерть обірвала його грандіозні плани, залишивши по собі найбільшу детективну загадку в історії людства, яку вчені намагаються розгадати вже понад дві тисячі років.
Ця історична драма, зафіксована у працях античних хроністів, досі змушує науковців шукати істину на стику токсикології та медицини, досліджуючи кожну деталь останніх днів царя. Трагедія розігралася у червні 323 року до нашої ери в легендарному палаці Навуходоносора II. Усе почалося під час чергового гучного бенкету напередодні запланованого походу на Аравійський півострів.
Олександр випив величезний кубок нерозбавленого вина на честь Геракла, після чого раптово скрикнув від різкого болю в животі, ніби його проштрикнули списом. Наступні два тижні перетворилися на справжнє пекло – царя лихоманило, він страждав від нестерпної спраги, судом, марення та поступального паралічу, аж поки повністю не втратив голос і згас.
Проте найдивніше почалося вже після його офіційної кончини. Річ у тім, що тіло володаря світу не показувало жодних ознак розкладання протягом шести днів, причім у спекотному месопотамському кліматі. Для стародавніх греків це стало неспростовним доказом божественного походження Олександра. А от для сучасних науковців – одним із ключів до ймовірної розгадки причини смерті.
Як Олександр Македонський створював свою імперію: дивіться відео istoriyanakarti
Хто міг підсипати отруту у смертельний келих царя?
Версія про підступне вбивство з'явилася практично одразу після смерті царя. Македонська аристократія славилася своєю схильністю до кривавих переворотів, а коло потенційних змовників було надзвичайно широким. Головним підозрюваним вважали Антипатра, намісника Македонії, якого Олександр якраз збирався усунути з посади. Побоюючись страти, Антипатр міг передати отруту через свого сина Іолла, який служив особистим виночерпієм Олександра.
Однак найсенсаційніша чутка, яку переказував Плутарх, вказувала на те, що смертельну речовину міг виготовити сам Арістотель – колишній учитель Олександра, який нібито злякався тиранічних амбіцій свого вихованця. Насправді Арістотель на той час перебував в Афінах і, скидається на те, мав залізне алібі, а проте легенда про його причетність жила століттями.
Сучасні токсикологи теж не сиділи склавши руки. От, скажімо, дослідники з Університету Отаго у Новій Зеландії та з Бірмінгемського університету провели масштабне розслідування – і дійшли висновку, що якщо Олександра й отруїли, то найімовірнішою зброєю вбивства була біла чемериця (Veratrum album).
Це рослина, яку стародавні греки використовували для викликання блювоти. Її алкалоїди здатні спричиняти повільну смерть із симптомами, які повністю збігаються з муками царя – різкий біль у шлунку, падіння тиску, слабкість м'язів та поступова відмова органів протягом майже двох тижнів. Простіше кажучи, білу чемерицю у малих дозах використовували грецькі лікарі, але її надлишок ставав невідворотною та болісною зброєю в руках змовників.
Абсолютно все, що ви хотіли б знати про Олександра Македонського і його добу: дивіться відео wildfoxfilm
Чи могли підступні мікроби Вавилона здолати імунітет Олександра?
Поки одні шукають отруту, інші медики схиляються до банальніших, але не менш смертоносних причин. Вавилон IV століття до нашої ери був справжнім розсадником інфекцій. Згідно зі звітом медичної школи Університету Мериленда, Олександр міг стати жертвою черевного тифу або малярії, які буквально косили людей у заболочених низовинах Месопотамії.
Симптоми тифу – виснажлива гарячка, сильний біль у животі та поступове згасання нервової системи – майже ідеально вкладаються в клінічну картину останніх днів полководця. Але є інша, вельми екзотична теорія, висунута американськими епідеміологами, згідно з якою царя вбив вірус Західного Нілу. Цю гіпотезу пов'язують зі згадками про дивну поведінку птахів, які без духу падали біля ніг Олександра, коли той входив до Вавилона.
Яку жахливу таємницю приховує нетлінне тіло Олександра?
Найбільш моторошне та водночас науково обґрунтоване пояснення феномену нетлінності тіла Олександра запропонувала докторка Кетрін Голл із Данідінської медичної школи Університету Отаго. Вона припустила, що великий завойовник постраждав від рідкісного автоімунного розладу – синдрому Гієна-Барре, який розвинувся як ускладнення після звичайної шлункової інфекції, викликаної бактерією Campylobacter jejuni.
Ця хвороба спричиняє висхідний параліч – спочатку відмовляють ноги, потім руки, а згодом паралізує дихальні м'язи. При цьому пацієнт залишається при повній свідомості, але не може навіть поворухнути пальцем чи моргнути. У стародавні часи смерть констатували лише за наявністю дихання, а не за пульсом. Через параліч грудної клітки дихання Олександра стало настільки слабким і непомітним, що лікарі просто визнали його мертвим.
Якщо ця теорія правильна, то історія Олександра Македонського приховує найвідоміший випадок псевдотанатосу (помилкового діагнозу смерті) в історії. Цар міг бути живим ще шість днів після того, як його оголосили померлим. Він лежав нерухомо, чув, як його генерали сперечаються за спадщину, бачив єгипетських бальзамувальників, які готувалися до роботи, і повільно згасав від кисневого голодування, не в змозі подати жодного знаку.