Один з найбільших континентів Землі розколюється: новий океан формується швидше, ніж очікувалося
Це не локальна геологічна аномалія. Туркана лежить у межах Східноафриканської рифтової системи – величезної тріщини, що простягається від Ефіопії у напрямку Мозамбіку приблизно на 3 тисячі кілометрів. Саме тут частини Африканської плити повільно розходяться одна від одної.
Процес у районі Туркани зайшов далі, ніж припускали раніше. Кора тут уже перебуває на стадії так званого утворення "шийки", коли її центральна частина різко звужується і стає дедалі слабшою, – йдеться у дослідженні, опублікованому в Nature Communications.
Проте це ще не означає, що Африка розколеться найближчим часом. Геологічні зміни такого масштабу тривають мільйони років. Але Туркана дає вченим рідкісну можливість побачити один з етапів, який може передувати появі нового океану.
Чому земна кора під Кенією стала такою тонкою?
Туркананський рифт охоплює територію завширшки близько 500 кілометрів у Кенії та Ефіопії. У цьому районі Африканська та Сомалійська плити розходяться зі швидкістю приблизно 4,7 міліметра на рік. Це здається майже непомітним рухом, але протягом мільйонів років його достатньо, щоб буквально розтягувати континент.
Під Кенією земна кора стала майже втричі тоншою / Фото Unsplash
Кора тріскається, деформується і стає тоншою, а крізь ослаблені ділянки легше піднімається магма. Дослідник Земної обсерваторії Ламонт-Догерті Колумбійського університету Крістіан Роуен разом із колегами простежив, як акустичні хвилі відбиваються від шарів під землею. Так науковці змогли оцінити будову рифту і товщину кори.
Уздовж його центральної осі кристалічна кора має в середньому лише близько 12,7 кілометра. На краях рифту вона перевищує 35 кілометрів. Роуен порівнює цей процес із тягучою ірискою, яку розтягують за два кінці. Краї залишаються відносно товстими, тоді як середина дедалі більше витягується і тоншає.
Чим тоншою стає земна кора, тим слабшою вона стає, що сприяє подальшому рифтогенезу,
– пояснює Крістіан Роуен.
Так виникає своєрідний зворотний зв'язок: чим тонша кора, тим легше її розтягувати далі.
Ми досягли критичного порогу,
– зазначає геофізикиня Анн Бесель.
За її словами, саме тому цей район став більш схильним до подальшого розходження. Особливість Туркани ще й у тому, що активний континентальний рифт на такій стадії досі майже не вдавалося спостерігати безпосередньо. Зазвичай геологи відновлювали подібні процеси за слідами давно згаслих рифтів, що збереглися на окраїнах континентів.
Чи справді на місці Східної Африки одного дня з'явиться океан?
Розтягування земної кори в районі Туркани почалося приблизно 45 мільйонів років тому. Однак різке утворення "шийки", за оцінками дослідників, розпочалося значно пізніше – близько 4 мільйонів років тому, після масштабної вулканічної активності.
Науковці вважають, що Туркана могла перейти до цієї стадії швидше через дуже давню геологічну слабкість. У цьому районі накладаються дві різні рифтові системи. Давніший етап розтягування вже стоншив і послабив кору задовго до появи сучасної Східноафриканської рифтової системи.
Між двома періодами минуло відносно небагато часу за геологічними мірками. Земна кора могла просто не встигнути повністю відновити міцність, перш ніж її знову почало розтягувати.
Це ставить під сумнів деякі традиційні уявлення про те, як континенти розпадаються,
– каже Крістіан Роуен.
В інших частинах Східноафриканської рифтової системи кора все ще має товщину понад 25 кілометрів. Там процес перебуває на раннішій стадії. Туркана ж просунулася значно далі. Ще один район, який особливо цікавить геологів, – Афарська западина на північному сході Ефіопії. Там уже спостерігаються процеси, які науковці пов'язують із початковими етапами океанізації.
Проте поява нового океану не є гарантованим фіналом кожного континентального рифту. Частина таких розломів із часом припиняє розвиватися. Навіть якщо Східноафриканський рифт зрештою розділить континент, це відбуватиметься протягом мільйонів років.