66,5 мільйона років тому тут ступав тиранозавр: тепер можна буквально пройти його слідами
Тиранозавра зазвичай уявляють через кістки, реконструкції скелетів і сцени полювання. Але нова знахідка дає інший тип доказу – не те, яким він був анатомічно, а як саме рухався по землі 66,5 мільйона років тому.
Вчені зі США та Великої Британії описали першу відому доріжку слідів, яку, ймовірно, залишив дорослий Tyrannosaurus rex. Дослідження опублікували в журналі Journal of Vertebrate Paleontology.
Йдеться про стежку завдовжки приблизно 7 метрів. Вона складається з чотирьох трипалих слідів, знайдених у формації Хелл-Крік на південному заході Північної Дакоти. Кожен відбиток має близько метра завдовжки.
Що саме знайшли палеонтологи?
Сліди виявили у 2025 році на федеральній землі під управлінням Лісової служби США поблизу Мармарта, Північна Дакота.
На доріжці збереглися два ліві й два праві сліди, а довжина кроку становила приблизно 13 футів. Дослідники вважають, що найімовірніше ці відбитки залишив саме тиранозавр. На це вказують їхній винятковий розмір, вузька трипала форма, а також велика кількість скам’янілостей Tyrannosaurus rex, знайдених у цій місцевості.
Тут колись гуляв динозавр Tyrannosaurus rex / Фото ljmu
Раніше окремі сліди вже приписували дорослим тиранозаврам. Але тепер учені вперше описали не один ізольований відбиток, а послідовність слідів, тобто доріжку, яка дає змогу оцінити рух тварини.
Кістки розповідають нам величезну кількість інформації про цих тварин, але сліди фіксують момент їхньої поведінки. За допомогою слідів ми можемо насправді стежити за твариною, коли вона рухалася ландшафтом. Це неймовірна рідкість для тиранозавра рекса,
– сказав Тайлер Лайсон, старший куратор палеонтології хребетних у Денверському музеї природи та науки.
Як швидко рухався тиранозавр?
За доріжкою слідів дослідники змогли оцінити темп руху тварини. За їхніми розрахунками, тиранозавр ішов зі швидкістю близько 4 миль на годину. Це приблизно відповідає швидкій ходьбі людини. Тобто ця конкретна доріжка не показує момент погоні або бігу.
Вона радше фіксує звичайне пересування великого хижака давнім ландшафтом. Для палеонтологів це важливо, бо кістки показують будову тіла, але не завжди дозволяють напряму побачити поведінку. Сліди, навпаки, є коротким "знімком" руху: де тварина ступала, якою була довжина кроку і як вона тримала вагу під час ходьби.
Як досліджували сліди?
Команда використала високоточне 3D-сканування поверхні, щоб задокументувати кожен відбиток і всю доріжку. Цифрові моделі дають змогу розглядати сліди в деталях, порівнювати їх між собою і створювати фізичні 3D-копії.
Технології, які ми можемо застосовувати в цифрову епоху, означають, що мої колеги можуть сканувати сліди в польових умовах, а потім надсилати мені 3D-інформацію для візуалізації на моєму комп'ютері та у віртуальній реальності, що дозволить мені розглянути все так само близько, як вони це робили особисто,
– сказав Пітер Фолкінгем, професор палеобіології в Ліверпульському університеті Джона Мурса та провідний автор опису.
До роботи долучилися дослідники Денверського музею природи та науки Еван М. Тамез-Галван і Антуан Д. Берковічі. Кент М. Хапс виявив місце зі слідами, Лайсон керував польовими роботами, Тамез-Галван проводив сканування поверхні, а Фолкінгем очолив опис знахідки.
Як учитель, я завжди кажу учням, що наука починається з допитливості та ретельного спостереження. Я ніколи не уявляв, що це може призвести мене до такого відкриття,
– стверджує Кент М. Хапс, учитель середньої школи Нортгленн і співавтор статті.
Що буде зі знахідкою далі?
Три сліди планують вилучити цієї осені й доставити до Денверського музею природи та науки для підготовки та подальшого дослідження. Попередньо роботи заплановані на жовтень. Оскільки місце знахідки віддалене, сліди доведеться забирати за допомогою гелікоптера.
У музеї також планують розповідати відвідувачам про перебіг цієї операції. Для науки ця доріжка важлива не лише як рідкісний слід знаменитого динозавра. Вона дає можливість побачити тиранозавра не як музейний скелет, а як живу тварину, яка колись просто йшла по давній поверхні – і залишила після себе кілька кроків, що збереглися на мільйони років.