Польща готова використовувати історію як биту у своїй зовнішній політиці, – шведське видання
Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський за останні два тижні втягнув Польщу одразу у два скандали: із Україною – через мораторій на ексгумацію польських поховань, та із Німеччиною – через підтримку урядом ФРН польської опозиції.
Після провокаційних заяв глави МЗС Польщі дружні відносини між трьома країнами, які вони намагалися вибудовувати десятиліттями, опинилися під загрозою краху, пише Dagens Nyheter.
Читайте також: МЗС Польщі висунуло нові звинувачення проти України
Шведське видання нагадує суть конфліктів. Так, Ващиковський спочатку накинувся на Україну: коли польським експертам не дозволили проводити ексгумацію останків поляків, загиблих в Україні під час Другої світової війни, польський дипломат закликав заборонити українцям із "антипольськими поглядами" в'їзд до Польщі.
Згодом він напав і на уряд Німеччини, який підтримав "демократичний рух опору молодого покоління поляків", йдеться у статті. Ващиковський поставив перед міністром оборони Німеччини Урсулою фон дер Ляєн вимогу – взяти свої "неприйнятні" висловлювання щодо польської демократії назад.
"Ми шоковані тим, що німецькі політики, які століттями утримувалися від втручання у внутрішні справи Польщі, вперше визнали, що мета їхньої політики – посилити польську опозицію", – висловився Ващиковський.
Польщу з її випадами у бік своїх країн-сусідів можна зрозуміти з огляду на криваву історію цієї європейської країни, адже дивовижно, як посткомуністичній Польщі вдалося налагодити відносини із Німеччиною після гітлерівської окупації, і з Україною після діянь УПА щодо етнічних поляків, зауважує автор публікації.
Читайте також: Кому з українців загрожує заборона в’їзду до Польщі: в МЗС країни озвучили перелік
Однак зараз ці досягнення виявилися під загрозою через необдумані висловлювання у трьох столицях. І саме націонал-консервативний уряд Польщі несе чималу частину відповідальності за це.
Нинішня бурхлива реакція міністра закордонних справ Ващиковського на тимчасову зупинку польських розкопок українськими бюрократами – теж не випадковість. Вона показує, що уряд у Варшаві готовий використовувати історію як биту у своїй зовнішній політиці. Це нагадує літній випад Ярослава Качинського, коли він вимагав у Берліна репарації на суму у тисячі мільярдів крон,
– зазначає шведське видання.
Нагадаємо, глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив про складання "чорних списків" українських політиків з антипольськими поглядами. МЗС України зі свого боку зазначило, що держава не має наміру політизувати історичне минуле українсько-польських відносин і дотримуватиметься конструктивної позиції.