"Айпеди" атакують або кому потрібні планшетки?

Слід за "Яблуком" дразнити публіку почали німці. Виробник електроніки компанія Neofonie анонсувала випуск конкурента "Айпеду" – планшет WePad. Безумовно за ними будуть й інші.

Зрозуміло, поки публіка клює на маркетингові штучки, добре всім. Компанії заробляють гроші, юзери – щасливі, життя вдалось, ура. Однак чогось ніхто не думає про те, що буде коли пройде хвиля ейфорії. Відкинемо емоції, що нам пропонують? Тоненький портативний комп, розміром з аркуш А4, порівняно великий сенсорний дисплей.

Немає повноцінної клавіатури, а процесора, оперативної пам'яті та жорсткого диску вистачить хіба що для серфінгу інетом, перегляду фільмів та мінімальних ігор. Але ж планшетки і не претендують на роль суперкомп'ютера, головне тут компактність та доступ у будь-який час до всесвітньої павутини. Це зрозуміло.

Проблема в іншому – в ціні. За iPad просять $800 і це за базову конфігурацію з 16 Гб пам'яті та Wi-Fi-модулем. Хочете трохи потужніше "залізо"? Будь ласка – плюс 200 "баксів". Іншими словами, планшетка – це вже не телефон, але і далеко не повноцінний комп'ютер, який коштує як повноцінний комп'ютер (вибачте за тавтологію).

Поглянемо, що можна взяти за ті ж гроші. Настільні комп'ютери до уваги не беремо, адже нам потрібна практичність та компактність. Отож, ноутбуки. І так, після швидкого огляду пропозицій за $800 знаходимо цілу купу ноутів із вдвічі кращими характеристиками, з більшою кількістю наворотів, з повноцінною клавіатурою. Розміри – на будь-який смак: від 11-дюймових "нетбуків" до нормальних "шістнадцяток".

Я розумію, на колір і смак всі фломастери різні, але у чому ж тоді сакральний сенс планшеток?