Блєск і ніщєта Московського патріархату
У війні за землю і приміщення з музеями на території Лаври РПЦ, як і УПЦ МП, забули про засновника міста, ім'ям якого ця церква назвалася.
Про скромне життя церковних діячів України та Росії всім відомо. Багато хто, міг оцінити стриманість вищого православного духовенства до земного особисто під час численних візитів патріарха Кирила до України.
То патріарх московський їде містом на популярному серед американських наркоділків та сутенерів автомобілі вартістю у бюджет невеликого містечка.
То з-під патріаршої ряси виринає годинник вартістю у бюджет сільради середньої руки.
Не відстають від патріарха і діячі рангом поменше. Місцеві митрополити та невизнані патріархи.
Нерозумним мирянам, навіть доступно пояснили, що так і має бути у християнській церкві. І ось чому: за словами протоієрея Всеволода Чапліна, люди самі хочуть аби церковники жили не гірше світських. От і несуть! Та за всім цим стали забувати коріння. Неподалік від стін Києво-Печерської Лаври розташований Храм Спасу на Берестові.
Храм – пам’ятка архітектури. Про що свідчить аж дві промовисті таблички. Але, є на ньому ще й третя, ще більш промовиста. І вона, здавалося б, мала мати сакральне значення саме для московської церкви, адже не була б вона московською, аби не було Москви. Можливо, не було б і мови про улюблений Московським патріархом «Русский мир».
Церква Спасу на Берестові передана в користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 2 жовтня 2008 року рішенням 91 депутата Київради зі 120. Так вона виглядає сьогодні.
То, чи туди несуть пожертви люди і чи не помиляється у своїх роз’ясненнях Протоієрей Російської православної церкви Всеволод Чаплін?
Використані фото: