Чи може гарячий німецький апельсин зігріти у -20°С?

Ох і давненько я нічого не карлякав. Останній пост, аж соромно сказати, написаний майже рік тому, і той про… геїв. То ідей не було, то бажання з натхненням, то нагоди. Втім, зірки таки зійшлись: об'єкт цього допису – настільки яскрава особистість, що гріх про неї не написати.

Мова піде про симпатичний автомобільчик – Audi Q3, який я тестував протягом цілого тижня у рамках програми "Драйв". Короткий хронометраж сюжету не дозволяє сповна викласти всі думки, тому зроблю це тут.

Погодьтесь, автомобіль одразу кидається в очі. Він виглядає класно з будь-якого боку – чого лише варті світлодіодні галочки у фарах.

Усі перехожі і навіть водії обертають голови. Хоча, можливо це тому, що таких автомобілів зовсім небагато на вулиці. Відверто кажучи, за тиждень часу я не побачив жодного Q3 ні в Києві, ні у Львові.

Оранжевий колір добре імпонує молодіжному спортивному іміджу цього кросовера. Непогано виглядає і білий варіант. Але в жодному разі не чорний, темно-синій чи сірий. Таке авто просто зобов'язане бути яскравим!

А от салон викликає не зовсім відповідає зовнішності. Передня панель занадто строга. До нудоти. Так, добротний пластик. Так, вставки зі справжнього металу, а не з пластмаси "під метал". Але навіть червона підсвітка кнопок не додає експресії. Трохи рятує ситуацію висувний дисплей мультимедійної системи.

До речі, про неї. В принципі, користуватися системою зручно, але треба звикнути. Приміром, велика крутилка посередині – це зовсім не звук, а контролер меню.

А от "спарювання" телефону з машиною по блутусу - абсолютно без проблем. Все просто: знаходиш девайс, вводиш код і готово.

Посадка. Зручно, навіть дуже. Невелике товстеньке кермо регулюється у двох площинах (хоча кого цим здивуєш), діапазон доволі широкий. Водійське крісло - з якісної шкіри та алькантари, має хорошу бічну підтримку. У ньому комфортно як людям, у яких "метр-п'ятдесят з кепкою", так і справжнім велетам.

При цьому ззаду, не зважаючи на компактні габарити автомобіля, доволі просторо. Я (при рості 187 см) спокійно сідав сам за собою, не впираючись колінами у спинку крісла.

АЛе ложка дьогтю таки є. Крісла регулюються за допомогою звичайних механічних крутилок і важелів – і це в тачці за 50 тисяч доларів! Електронні примочки доступні за окрему плату.

Ще один мінус – відсутність функції автоматичного складання дзеркал. Скажете придираюсь? Але згадайте про ціну! У значно дешевшої CR-V, яку я тестував влітку, все це було. Був у "Хонди" і usb-вхід для програвання музики з флешки, а тут замість нього два слоти для SD-карток. Кому що, але як на мене usb все ж зручніше.

Звукоізоляція – теж не ідеальна. На швидкості "за сто" вже треба підвищувати голос. Добре чути шум від коліс і вітру. Хоча у місті на невеликих швидкостях все ок, шуму з вулиці мінімум. Плюс підвіска працює доволі тихо.

А основний недолік салону – те, що він надто довго прогрівається. І це є справжньою проблемою сьогодні, коли за вікном – мінус багато.

На холостих обертах двигун 2.0 TFSI зовсім не гріється, треба одразу ж їхати. Але й на ходу потрібно хвилин з 15, щоб почало дути теплим повітрям. Враховуючи, що з дому до роботи мені їхати 20 хвилин, більшість часу в Q3 було дуже холодно.

В принципі, це особливість всіх VAG-івських турбодвигунів. У них високий ККД, зайвого тепла на обігрів салону немає. Але ж зважаючи на бренд, могли б встановити автономний електрообігрівач. Зараз багато хто таке робить. І проблеми не було б.

Хоча, все це дрібниці у порівнянні з тим, як цей кросовер їде. На що він здатний на будь-якій швидкості, і на будь-якому покритті.

Про найцікавіше - технічні та динамічні характеристики - поговоримо в другій частину допису.