Чому бразильський досвід про імпічмент може бути корисним Україні?
Источник:
facebook Микола ДавидюкПолітична повістка дня в Україні та Бразилії ідентичні: відірваність політичного класу від населення, корупція та масові злидні. Але Бразилія уже взяла реальний старт у вирішені вказаних проблем, як мінімум визнавши їх наявність. Україна в свою чергу, намагається змістити фокус на іншу проблематику.
Бразилія почала реалізовувати гучні масштабні хвилі по боротьбі з корупцією, які насправді є не типовими як для Латинської Америки, так і для самої Бразилії. Але справа нафтового гіганта "Петробрас", нині діючого Президента Ділми Русеф і колись найпопулярнішого політика в Бразилії Лулу да Сільви — демонструють позитивну динаміку в питаннях боротьби з корупцією. Процес імпічменту запущено, а голосування Нижньої Палати — вагомий аргумент. Далі справа за Сенатом.
Варто звернути увагу на наступний нюанс: на пост Ділми Русеф можуть зайти три різні кандидатури в передбаченій конституцією послідовності, від віце-президента до голови сенату. Але проти кожного із них ведеться кримінальна справа, за тими ж звинуваченнями, що і в самої пані Президента. Вся політична верхівка — дискредитована. Політики повністю відірвались від реалій країни та її населення. Що дуже, дуже сильно нагадує Україну з її невгамовною корупцією.
Що цікаво?
Реакції як бразильських, так і українських високопосадовців — дуже схожі. І якщо в Бразилії пані Президент каже, що справа проти неї — це державний переворот, то в Україні звучать фрази на кшталт: не розхитуйте човен, ми втрачаємо країну, ви граєте на користь ворогу. Але і в Бразилії, і в Україні питання однакові — корупція! Корупція, яка годує "політичний клас" та доводить до тотальної бідності більшість населення в обох країнах.
Відмінності між Бразилією та Україною полягають в тому, що латино-американська держава має передбачений Конституцією інструмент імпічменту Президента. Україна ж такого не має.
Бразилія як країна не боїться піддати сумніву авторитет і нинішнього, і екс-президента, і найбільших високопосадовців, тим самим виводить на перший план державу, населення та Конституцію. В Україні навпаки: колишніх Президентів та Прем’єрів не буває, всі вони, включно із депутатами, — недоторканні.
Але українським політикам слід врахувати важливий глобальний тренд, що боротьба із корупцією ведеться у світі мережево, по дуже схожих схемах, із використанням ідентичних інструментів. Яскравим підтвердженням чого є офшорний скандал — ПанамаПейперс.
Через це вітчизняним високопосадовцям варто більш серйозно віднестись до вимог опозиції та громадянського суспільства і цивілізовано прийняти закони: Про імпічмент Президента, Зняття депутатської недоторканності та створення реально діючих антикорупційних органів. Щоб не заганяти себе у безвихідь, в якій сьогодні знаходяться їх бразильські колеги. У наших політиків ще є шанс, і його варто використати.
Україні варто скористатися бразильським досвідом про імпічмент Президента та боротьбу із корупцією на найвищому політичному рівні. Але закон потрібно виписати так, щоб він враховував поточну геополітичну ситуацію, і щоб ним не могли скористатись із зовні.
Читайте також: Що ж насправді приховує "офшорний скандал"?