Держчиновники обкрадають не бюджет, а кишені простих українців

Насправді, ми просто не розуміємо, що саме чиновники крадуть, а дердбюжет – це для нас щось незбагненне! Чомусь не вважаємо державні кошки своїми, тому і не обурюємося, не ображаємося за те, що чиновники спустошують держказначейство. Але ж, це неправильно, бо держбюджет – він не власність Гройсмана чи Порошенка, він наповнюється нашими грошима, з наших податків.

Лізуть в кищені і не червоніють

Коли чиновник краде з бюджету – фактично він у наші кишені залазить. Різниця лише в тому, що як би умовний Гладковський, який чверть мільярда прикурив на армії, фізично заліз до моєї кишені, а потому до вашої кишені за тими мільйонами – дуже швидко ми б йому руки відрубали б. І не чекали б арешту, суду та вироку.

Читайте також: Здобутки Євромайдану відправили на смітник

Проте, за тими грошима він поліз до нашої спільної кишені – до держбюджету. Ми не надто обурилися, але лише тому, що не вважаємо держбюджет своїм. Там наші гроші і туди просто шалені суми відправляємо. Кожен з нас наповнює бюджет щодня: коли купує в магазині харчі, заправляє автівку чи отримує зарплатню! Зараз наведу простий приклад, щоб ви наочно зрозуміли і оцінили.

Якщо зарплата умовно 10 тисяч гривень і ви отримуєте цю суму на руки – насправді для вашого роботодавця ви коштуєте 15 тисяч. З них 10 він платить безпосередньо вам, а 5 вносить державі. Хоча, міг би вам платити 15 тисяч, а вже ви тих 5 тисяч мали б перераховувати державі, але держава підстрахувалася й переклала цей обов'язок саме на роботодавця. Напевно боялася, що прості українці точно обурилися б тим, що третину свої чесно заробленої зарплатні мають віддавати. Коли за нас це робить роботодавець – сприймаємо спокійно.

Ви маєте розуміти, що якби просто зараз оголосили себе анархістом, заявили, що держава вам не потрібна, не потрібні її послуги, її захист та допомога і ви не хочете за ці послуги платити – роботодавець замість 10 тисяч має віддати усі 15 тисяч.

Як і де ми сплачуємо податки?

Але і це ще не все – ми лише про прямі податки із зарплати поговорили, а є ще й непрямі. А саме націнки й акцизи від держави на усьому, що ми купуємо щодня в магазині – а там лише ПДВ 20%. Що це означає, наприклад, коли ви 5 кілограм картоплі купуєте в супермаркеті, то платите насправді за 6. А той додатковий кілограм картоплі (Податок – Ред.) магазин відправляє у бюджет. У випадку з горілкою, бензином та цигарками взагалі щось страшне й сумне виходить, скільки ми державі віддаємо. Не буду вас остаточно засмучувати.

Підсумую: від зарплати у 10 тисяч за рік у вигляді різноманітних податків сплачуєте державі 91 тисячу гривень, з яких 40 тисяч – до Пенсійного фонду, 10 Міністерству освіти, 5 – Міністерству охорони здоров'я, 5 тис – на поліцію, 4 тис – на Збройні сили і майже 4 тисячі на утримання чиновників. То ж коли вам хтось скаже, що в Україні освіта чи медицина безкоштовні – знайте, вам брешуть просто в обличчя. Адже за освіту й медицину ви платите щомісяця шалені суми. І коли ви копам чи чиновникам кажете, що вони вас мають захищати й обслуговувати, бо вони живуть з ваших грошей – це дійсно правда, саме так усе і є.

Коли ви дізнаєтеся, що черговий чиновник вкрав мільйон з держбюджету – це він безпосередньо з вашої кишені витягнув гроші. Мільйон до держбюджету сплатили саме ви!

Читайте також: Лише бідні сядуть, або Як Конституційний суд пошив у дурні українців і міжнародну спільноту