"Мистецтво Незалежності": бійці АТО розкажуть правду про війну на Донбасі
Учасники АТО, волонтери, письменники і журналісти, які не раз писали про події на Донбасі, готові як на сповіді розповісти про ті моменти, котрі можуть пояснити лише вони.
Почути відверті історії і поставити запитання можна уже з цього четверга, 8 вересня у Національному музеї історії України (вул. Володимирська, 2, біля Пейзажної алеї) у рамках мистецького проекту "Мистецтво незалежності".
Кілька слів про проект. Його урочисто відкрили ще у переддень Дня Незалежності, 23 серпня.
Кураторка "Мистецтва Незалежності" Оксана Тараненко відразу наголосила, що трьома виставками учасників АТО, з яких розпочався проект, не обійдеться. Спершу відвідувач Історичного музею мав можливість ознайомитися з трьома виставками учасників АТО.
Про те, як живуть наші воїни на передовій показано завдяки фотографіям "Життя на нулі" Юрія Величка, позивний "Фотограф". Для багатьох зафіксовані на фотоапарат миті життя на нулі стали відкриттям. Директорка НМІУ Тетяна Сосновська зазначила, що ми у повсякденному житті не надаємо значення елементарним побутовим речам, а Андрію Величку вдалося побачити їх красивими та глибоко філософськими.
Людина, яка знає ціну кожної миті життя, бачить красу у всьому. Вона допомагає нам, сліпим у щасливому житті, побачити красу, яку треба цінувати щохвилини, – поділилася враженнями пані Сосновська.
Керівник мистецького проекту "Життя на нулі" Інна Єрмакова і собі відзначила, що проілюстрований у фотографіях побут на передовій притягує людей як магнітом. Пані Єрмакова переповіла історію, як вона влітку організовувала фотовиставку Юрія Величка в Яремчі. Дружини військових не могли відірватися від жодної фотографії без сліз на очах. Вони хотіли хоча б через світлини відчути, як їхні чоловіки сплять у землянках чи варять каву на вогнищі. Сам Юрій Величко каже, що кожна фотографія має окрему історію. Він показав одну з 70-ти фото, на якій чоловіки у формі обіймають собаку.
Ця собака, підірвавшись на міні, віддала своє життя, щоб спасти хлопців, – розповів фотограф.
Максим Кривцов, позивний "Далі", спеціально для проекту з передової надсилав фотографії та вірші, які писав в окопах. Для того, щоб в Києві відкрили його виставку, учаснику АТО давали звільнення, щоб добрався до населеного пункту з швидким інтернетом та зміг переслали свої матеріали.
Павло Кулик, позивний "Барклай", для проекту "Мистецтво Незалежності" надав живописні роботи. Це єдині твори, які начебто не про війну. На картинах багато яскравих фарб, абстрактних фігур. Вони сонячні і грайливі. Павло Кулик пояснив, що на війні хотів малювати те, про що мріє. Ось так і створив кілька десятків картин.
Ці учасники АТО не багатослівні. Свої емоції, почуття вони передали завдяки творчості. Сьогодні їхні роботи є відображенням новітньої історії. Через багато років, коли будуть аналізувати теперішні події, наші нащадки дізнаються всю правду про Донбас саме завдяки цим картинам, віршам, фотографіям, музиці, – вважає Тетяна Сосновська.
Щоб передати жахіття і хаос війни співробітники музею створили інсталяції, які емоційно підтримують роботи учасників АТО. При вході в НМІУ, першим, що кидається у вічі, це "Вибух", коли уламки скла з вікон витісняють із простору все живе.
Читайте також: Волонтери розробили власну військову "Абетку"
Оксана Тараненко звертає увагу, що у повні учасників АТО можна зрозуміти, лише зустрівшись із ними, почувши їхні історії, запитавши про сьогоднішні справи. Така нагода буде щотижня упродовж вересня-жовтня.
Друга частина проекту – зустрічі, презентації, покази фільмів, літературні читання – стартує 7 вересня о 18:00. Це буде презентація художньо-документальної стрічки "Крим. Спротив" із подальшою дискусією-обговоренням.
8 вересня о 18:00 відбудеться презентація книги "Іловайськ" Євгена Положія, який тривалий час зустрічався з бійцями, що повернулися з Іловайська. За його словами, деякі історії потрібно було узагальнити, для декого придумати псевдонім, а дещо з почутого відсіяти, зважаючи, що воїни після обстрілів, нестачі їжі та води часто бачили марево.
Під час презентації відбудеться перегляд документального фільму "Чорні тюльпани Донбасу" (12+), автором якого є волонтер місії "Чорний тюльпан" Юрій Коваленко. Він десятки разів їздив у зону АТО, щоб знайти рештки загиблих воїнів і цивільних на Донеччині. Юрій Коваленко разом з іншими волонтерами з "Чорного тюльпану" прагне повернути додому всіх загиблих у війні на Сході України. Наразі їм вдалося знайти та перепоховати понад 6оо загиблих. Юрій Коваленко каже, що є такі моменти, які може пояснити лише він. 8-го вересня волонтер прийде в Історичний музей і розповість про пережитий досвід і відповість на всі запитання.
На вихідні, 9 вересня, у рамках проекту Ігор Михайлишин, позивний "Піаніст", зіграє концерт фортепіанної музики. Михайлишин за освітою юрист, при чому спадковий. Хлопець під час Майдану на морозі грав Шопена, Баха та Бетховена. Після Майдану була війна, 120 днів полону в Іловайську. В полоні Ігорю вдалося знайти розгромлений інструмент, відремонтувати його і рятуватися музикою. За його словами, музика – це мова, яку розуміють навіть вороги.
Після двох років війни, Михайлишин, демобілізувавшись, кардинально змінив своє життя і вступив до Київського інституту музики ім. Р. Глієра.
Родзинкою проекту "Мистецтво Незалежності" мають стати зустрічі з нескореними – Анатолієм Горбенком, позивний "Бугор", та Олександром Сарабуном, позивний "Вінниця". Горбенко чи не кожного дня власним прикладом показує, що життя з ампутаціями може бути прекрасним. На війні він втратив обидві ноги, якийсь час користувався інвалідним візком, а сьогодні пересувається на протезах. Візок використовує тільки в якості комп’ютерного крісла. До речі, до протезів ставиться з гумором, дозволив дітям розклеїти на них мультиплікаційні наклейки. Нещодавно Горбенко самотужки у Карпатах підкорив одну з вершин.
Олександру Сарабуну в Іловайському котлі роздробило кістку правої ноги. Через рік він знову повернувся на фронт у 46-й батальйон "Донбас-Україна". Сьогодні кожне своє досягнення святкує на сплаві по річні Мурава на Вінничині.
До речі, на виставці є два експонати, які стоять осібно від арт-історій учасників АТО та одночасно тісно пов’язані з ними. Біля фотографій Максима Кривцова лежить пошкоджена статуя половецького воїна XII ст. Вона була знайдена невідомими особами до російсько-української війни і продана одному з кримінальних авторитетів Донбасу, який встановив обидві статуї на виїзді до свого маєтку. З 2014 року населений пункт знаходився на лінії фронту.
Під час одного з мінометних обстрілів одна зі половецьких "баб" була вщент знищена прямим влучанням набою. Статуя, яка сьогодні знаходиться в Історичному музеї, отримала кілька "осколкових поранень" та дивом уціліла. Бійці полку "Азов", ризикуючи своїм життям під обстрілами ворога, врятували статую та вивезли її з лінії фронту.
Також на виставці експонується написаний від руки лист незаконно затриманого у Росії журналіста Романа Сущенка, який він передав із московського СІЗО "Лефортово" в Україну. Музей запрошує кожного відвідувача написати привітання та слова підтримки співвітчизникам, які незаконно з політичних причин утримуються під арештом або вже засуджені на території Російської федерації та тимчасово окупованому Криму.
У музеї запевняють, що потурбується про те, аби листи дійшли до адресата. Якщо хтось матиме бажання сам надіслати листа, в музеї є адреси 17-ти незаконно утриманих у РФ та тимчасово анексованому Криму осіб.
Читайте також: Фотовиставка "Через війну": як зараз виглядає лінія фронту