Напад на Стерненка: Портнов і Шарій зухвало називають активіста вбивцею

Всім привіт. У попередніх блогах я вже піднімав тему нападів та вбивств активістів і журналістів. Хто забув – нагадаю. Вікіпедія наводить страшні цифри: за часи незалежності України було вбито більше 50 журналістів, при чому вбито – на замовлення. Щодо активістів – такої статистики немає взагалі.

Читайте также: Страшні наслідки активізму: скільки журналістів вбили за роки незалежності

Останнє і резонансне вбивство було нещодавно – херсонської активістки Катерини Гандзюк. На сьогодні слідство досі гальмує і не може назвати прізвища замовників, хоча ймовірних виконавців із другої спроби все ж таки затримали.

Але трапляються історії із журналістами та активістами хоч із сумним фіналом, але все таки – не трагічним. За моніторингом Центру інформації про права людини від року Революції гідності до початку 2017 року на громадських активістів було скоєно майже півсотні нападів. Адвокатка Євгенія Закревська якось влучно назвала це гібридною війною з небайдужими.

Один із таких активістів, на якого нападали кілька разів, – Сергій Стерненко. Він – одесит, має юридичну освіту та вже давно проявляє громадську активність. Так, у 2017 році він виступив проти забудови дуже мальовничого куточку в самому центрі Одеси – частини території міського саду. Після цього одразу з'явилися цікавинки у вигляді заведення проти нього справ правоохоронцями. І почалися напади.

Сергій Стерненко

Перший напад. Перший випадок стався у лютому минулого року – біля дому Сергія в Одесі. Тоді двоє невідомих відкрили двері його авто, почали гамселити та поранили Сергію ногу ножем. За 20 секунд втекли. Пізніше у Сергія діагностували струс мозку і поранення ноги. Поліція нікого не знайшла.

Другий напад на нього стався через 3 місяці. Але цього разу – збройний. Тоді громадянин України, уродженець Казахстану, який раніше був засуджений за розбійний напад, чекав Сергія біля його під'їзду. Після чого підійшов зі спини та вистрілив Стерненку у потилицю з переробленого пістолета із гумовими набоями. Куля потрапила в область шиї Сергію. Тоді активіст впав, але знайшов сили за декілька секунд піднятися і самостійно почав переслідувати нападника. І зрештою затримав його. Це взагалі фантастика! Красава! Пізніше нападнику оголосили підозру за статтею замах на вбивство. Організаторів досі так і не встановили.

Третій напад став апофеозом усього цього сюру. За три тижні після другого нападу на Сергія нападає двоє людей. Один із ножем. Сергій зміг і в цей раз відбити напад, внаслідок чого один із нападників загинув.

Три напади за один рік на одного активіста. Напади, очевидно, із метою вбивства. Організаторів так і не знайшли, а з виконавців – ніхто не покараний. Більше того – деякі діячі в екзилі називають Сергія вбивцею, маніпулюючи інформацією і вводячи людей в оману.

Так, наприклад, Андрій Портнов, якого називають юристом режиму Януковича, перебуваючи в Австрії, пише у своїх соцмережах, що особисто візьметься за те, щоб Стерненка посадили за вбивство. Портнов був заступником глави адміністрації Януковича і керівником головного управління з питань судової реформи та судоустрою, якого звинувачували у тиску на суддів. Виходить, що в його системі координат – захист свого життя всіма можливими засобами – це неприпустиме явище. Ну, звичайно.

Андрій Портнов

Портнов про Стерненка

Ще один товариш, який в унісон називає Сергія злочинцем і вбивцею – це блогер Анатолій Шарій, який за інформацією кількох ЗМІ та окремих політиків має українофобські погляди та веде проросійську пропаганду з Європи. У 2012 році Шарія оголосили у розшук в Україні. А знаєте за що? Подивіться відео: на ньому він у Макдональдс стріляє із гумового пістолета в іншу людину – беззбройну. Ще й в спину. Напевно, щось йому не сподобалося.

Відео: стрілянина Шарія

Так от після цього випадку, вже на стадії судових дебатів, він тупо тікає до Європи. Такий от руській воїн.

Але цікаво інше – він теж називає Стерненка, який захищався він нападників, вбивцею. Тобто Сергій, який під час самооборони позбавив одного із нападників життя, – вбивця? А Шарій, який в закладі громадського харчування стріляє із травмата – то типу нормально?

Анатолій Шарій

В цілому, ситуація виглядає не дуже. Підтримка нападників – це підтримка усіх неправомірних дій проти активних людей. Та сигнал покидькам, що вчиняти вбивства активних громадян – це нормально, і їх потім не лише не покарають, а ще й підтримають.

Але є і інша позиція. Я вважаю, що самооборона – належне право будь-якої людини. Кожен має право захищати своє життя і повинен це робити. І я додам – всіма можливими засобами. Справа Сергія Стерненка – це приклад того, що громадяни України мають право та повинні захищати своє життя і здоров'я від нападу. Тим паче, якщо вони є активними членами суспільства, які викривають злочинну діяльність чинної чи колишньої влади.

Читайте также: Зеленський проти легалізації зброї: ветеран АТО звернувся до майбутнього президента

Я підтримую Сергія з одної простої причини – він три рази захистив себе самотужки. При цьому, йому жодного разу не дали охорону, яку він просив після першого нападу. Тому я вважаю, що він все зробив правильно. Так, як має зробити кожен громадянин, на якого нападають зі зброєю.