Индикатор судебной реформы: что нужно знать о судье, который вынес приговор Стерненку

У зв'язку з нещодавними подіями, зацікавився біографією судді Попревича. У нас чомусь в медійному просторі говорять лише про те, що він у себе біля будинку колись встановив бюсти Леніна і Сталіна. Насправді, ця деталь – цікава, але не найважливіша у його біографії. Може, суддя так "жартував". Може, задовольняв у неприродній спосіб якісь потреби. Не знаю. Та не дуже і цікаво.

Зверніть увагу! Судді Стерненка: хто ці люди і чому вони досі в мантіях

От рідко коли зустрічаєш настільки цілісну особистість. У всьому.

Суддя Попревич, який засудив Стерненка: чим "прославився"

Приміром, протягом 2007-2014 років Попревич, всупереч закону, писав офіційні рішення російською мовою, а понад 2000 своїх рішень не оприлюднив. Показово? Цілком. Але і це не найважливіше.

У 2015 року НАЗК виявило недостовірні відомості у декларації Попревича, який не задекларував два автомобілі і квартиру у Криму, якими користувалася його сім'я. Задекларовані доходи всієї родини також не пояснюють, як Попревич міг подарувати будинок в Донецьку своїй доньці, додають журналісти.

Отже, мутні схеми, незрозумілі доходи та маєтки – все це в наявності. А звідки? А виявляється, що і корупційних схемах він "зав'язаний".

У 2017 році він без прокурорів та адвокатів оголосив результативну частину постанови про заставу в 128 тисяч гривень для директора табору "Вікторія" Петроса Саркісяна. Саме у цьому таборі чотири роки тому спалахнула пожежа, під час якої загинуло троє дівчат. Сторона обвинувачення вважала, що директор повинен залишатися під вартою і може переховуватись від слідства, але суддя відпустив Саркісяна.

Також у 2017 році Віктор Попревич закрив справу проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука. Фігуранта справи поліцейські затримали за кермом у стані алкогольного сп'яніння, але Попревич заявив про відсутність подій адміністративного правопорушення у справі.

Отже, ще і "відмазування" потрібних людей. "Своїх" та просто "корисних".

Ну і логічний висновок. У травні 2019 року Громадська рада доброчесності визнала Віктора Попревича суддею, який "не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики". Там зазначили, що суддя "ухвалював рішення на користь певної особи, інакше, ніж в інших випадках", "маніпулював обставинами чи законодавством" та "допускав недбале оформлення документів".

Але суддя Попревич і далі ухвалює рішення "іменем України".

Те, що він – українофоб та корупціонер, чому є документальні підтвердження, не завадило йому робити кар'єру, просуватися на високі посади. А 2015 року його перевели з окупованої території. Купу людей там залишили, а Попревича вивезли як найдорожче.

Рекомендуємо! Як не збожеволіти: що треба розуміти про вирок Стерненку

Думаю, українцям байдуже, через зусилля кого саме саме такі як Попревич у нас судять. І хто з лідерів-президентів-реформаторів за це відповідає. Найголовніше, що такі люди у судівських кріслах – індикатор того, що жодних реформ у судоустрої у нас не було. Такі люди – найкращий показник реальності будь-яких реформаторських декларацій.