Рекордна довіра до нової влади: феномен чи закономірність і що буде далі
Нещодавно Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова опублікував результати опитування громадян щодо довіри до президента Зеленського. Когось ці показники здивували, когось ні, але це стало предметом обговорень. В Середині вересня рейтинг довіри до президента склав 79%.
Оцінку дій публічної влади заведено оцінювати за рейтингом довіри громадян на різних етапах роботи. Володимир Зеленський нещодавно у форматі фільму-інтерв'ю звітував про сто днів роботи. Саме у цей період почав працювати пропрезидентський парламент, а за ним і Уряд. Так, виконавча і законодавча влада стала, якщо не одним цілим, то однією командою.
Читайте також: Перші 100 днів Зеленського: що встиг президент – порівнюємо з попередниками
Феномен чи закономірність
Зазвичай рейтинг президента після виборів починає падати, оскільки суспільство отримує не образ створений політтехнологами, а звичайного політика. І зазвичай, політик сильно відрізняється від образу. Такі тенденції є практично у всіх країнах. Але із Зеленським все не так, його рейтинг навіть трішки зріс. Дехто вже встиг охрестити його месією, не розібравшись у звичайних політичних тонкощах.
Сьогодні ріст довіри до президента визначається діями парламенту. В колективній свідомості суспільства, за все що робить влада відповідає президент. Українцям не надто притаманно розділяти виконавчу від законодавчої влади, вони уособлюють владу в особі президента. Зважаючи, на однопартійну відповідальність чинного парламенту, який став таким завдяки президенту, ця теза стала ще більш актуальною.
Народна любов до Зеленського – це реакція на ухвалення закону про зняття депутатської недоторканості та обмін полоненими. Ці фактори визначили образ Зеленського на даному етапі, який відповідає запитам суспільства. Якщо повернення політичних в'язнів це дійсно перемога для України, то зняття недоторканості скоріш популістичний крок для задоволення, який не несе особливої користі для окремо взятого громадянина.
Притягнути до відповідальності депутата можна було і раніше, через голосування, і такі прецеденти в українській історії були. Юлію Тимошенко, Юрія Луценка депутатська недоторканість не вберегла від в'язниці (ми опускаємо політичний мотив). Навіть Надія Савченко, і та встигла у слідчому ізоляторі тривалий час побути. Отже, суспільних благ від таких нововведень не варто чекати. Хоча, зважаючи на такий запит, задоволення цих потреб є, звісно, позитивом.
Новий Уряд також анонсував підняття соціальних виплат – пенсій та мінімальних зарплат. Судячи з того, що в Україні значна кількість виборців соціально-вразлива, такі ініціативи дуже вітаються.
В певній мірі, влада ще досі проводить передвиборчу кампанію, справжні складнощі чекають її попереду, хочеться сподіватись, що подальші дії влади так само викликатимуть довіру.
Подальша перспектива
Владі вже зовсім скоро необхідно буде визначатись з приводу інших законодавчих ініціатив, які теж суттєво вплинуть на рейтинг, а от яким чином – питання.
Наприклад, ринок землі. При будь-якому рішенні, будуть незадоволені, що потягне за собою зміни рейтингу довіри. Крім цього, нова команда готує зміни до податкового кодексу, які посилять податкове навантаження на малий та середній бізнес, а також зміну правил оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності для металургійної галузі. Це лише невелика частина тих нововведень, які готуються для ухвалення Ради, які можуть повністю змінити економічний та соціальний ландшафт України.
Крім цього, сподівання на підняття пенсій та мінімальних зарплат розвіяв новий проєкт бюджету на 2020 рік, який має показники, які були анонсовані попереднім складом уряду.
Українському суспільству варто засвоїти, що швидкі зміни можуть відбутись тільки у передвиборчих лозунгах, як це часто бувало раніше. А для реальних реформ треба комплексна робота, яка потребує зусиль, навичок та часу.
До теми: Правила росту: чому рейтинги команди Зеленського йдуть догори