Смерть на Джарилґачі: трагічний збіг і пам’ятник всеохопній безвідповідальності

Вирішили разом з дружиною поплисти на екскурсійному "піратському" катері на острів Джарилґач, котрий розтягується майже на 50 кілометрів вздовж Скадовщини. Там красива, незаймана людьми природа, чистий пісок, ніжне море і вкрай мало людей...

Та щойно кораблик причалив до берега, на зустріч вийшла дівчина. Вся в сльозах, вона прохала капітана катера з зовнішністю легкоатлета Романа Вірастюка проїхати набережною острова, бо її хлопець втопився. На жаль, припущення виявилися правдою. "Вірастюк" трохи пройшов узбережжям і метрів через 200 від місця, де висадив туристів, вистрибнув у воду. З допомогою одного з відпочивальників він виволік з води нерухоме тіло.

Хлопця років 20-ти родом з Миколаєва відкачували близько півгодини. Добре, що знайшовся чоловік, який вмів надавати першу допомогу. Добре, що була жіночка-медик, яка до того процесу долучилася. Але дива не сталося. Не могло статися, бо у воді утопельник, поки його знайшли, перебував близько хвилин 40-ка. Ті двоє святих людей його тіло "мордували" ще приблизно стільки ж. Робили штучне дихання, масаж серця, садили на коліна і відкачували воду з легенів. За життя людини вони боролися до останнього...

Супутниця загиблого розповідала, що її хлопець не вмів плавати, тому далеко від берега не відходив. Вдягнув маску і зазирав у воду. Власне, до глибини з Джарилґача добратися справді складно. Пройшовши метрів 30 від суші більше, ніж до пояса, заглибитися неможливо. Тому не збагну, як людина може на такому мілководді загинути. Але це сталося. Дівчина розповідала, що поки її коханий був у морі, вона сиділа на піску. Каже, що в останнє бачила його по коліна у воді. На мить відволікалася, а коли озирнулася на море, то помітила, що хлопця немає. Відразу почала гукати, бігати берегом, до пошуків підключилися інші відпочивальники, один з яких викликав рятувальників.

Та ці товариші поспішали так сильно, що не прибули й через три години після трагедії. Дійшло до того, що коли екскурсійний катер з двогодинним відхиленням від графіку таки відправився у зворотньому напрямі до Лазурного, дівчину на острові поряд із бездиханним тілом коханого залишили фактично одну. Хіба кілька відпочивальників залишилися поряд, щоб підтримати. Ні "міліцаїв/поліцаїв", ні "емчеесників" усе не було й не було.

Уже коли катер під’їжджав до Лазурного, капітанові зателефонували. По той бік дроту був якийсь правоохоронець. І сказав, щоб тіло транспортували на екскурсійному кораблі. "Вірастюк" послав співрозмовника прямим текстом на три відомих літери. "Ось ви скажіть, що то за люди? – питає пасажирів чоловік, відімкнувши зв’язок. – Згідно з законодавством, вздовж берега курорту має постійно плавати мінімум два катери – міліцейський і МЧС. На пляжах через кожні 300 метрів мали б встановити вишки рятувальників. Багато таких бачили на Джарилґачі? Відповідь – жодної".

Власне, у самому Лазурному ті самі вишки є, на них можна помітити рятувальні кола. Однак людей, які вели б спостереження, за ось уже 12 днів відпочинку не бачив жодного разу. Лише згодом, ввечері після трагедії на Джарилґачі, на скутері до центрального пляжу Лазурного примчав чоловік, який розганяв людей, котрі плавали за буйки. Таку "увагу" помітив вперше і наразі в останнє. Впродовж двох наступних днів рятувальників знову не було. З цього роблю висновок, що справу з утопельником успішно списали на нещасний випадок. А що своєчасне прибуття рятувальної бригади могло б врятувати людині життя, не цікавить, мабуть, нікого.

P.S. Коли вже дописував ці рядки, палітру надзвичайної турботи до туристів у Лазурному доповнив киянин, з котрим живемо в сусідніх номерах. За його словами, кілька днів тому захворів його чотирирічний син. Кашель не вщухав і батьки вирішили показати дитину лікареві. Та коли прийшли близько 12-ї дня до медзакладу пансіонату "Корабел", тітонька у халаті заявила, що прийом на сьогодні у неї завершений. Та й взагалі, мовляв, вона приймає лише мешканців Лазурного. Чоловік навіть спробував заохотити так звану лікарку матеріально. Та "мадам" не цікавило навіть це. Вона відмовилася не те що оглянути, а банально "послухати" дитину.

Читайте також: Чи готові надзвичайники рятувати потопельників на водоймах