Как спекулируют на Революции Достоинства: 2 конкретных примера

Хтось хоче повторення Майдану і закликає виходити з протестом проти будь якої влади, зокрема і нинішньої. Для когось це урок для осмислення.

До теми Грубих порушень не було, – поліцейські про ходу до Дня Гідності та Свободи

Хтось хоче "примазатись" до Майдану і нагадати про себе в цьому контексті, для чого публікує відповідні світлини. Проте є і інша мотивація – зіграти на емоціях, пов'язаних з Майданом, але в певних політичних інтересах.

Два конкретних приклади в цьому зв'язку.

Вчора була гучна, хоча і не досі чисельна протестна акція під Офісом Президента. Під час її проведення були спроби спровокувати зіткнення з поліцією.

Нічого серйозного не сталося. Але, схоже, є намагання спровокувати суспільне збурення проти поліції і влади в цілому, як це було і наприкінці листопада 2013 року.

Правда, тоді силовики Януковича самі викликали суспільне збурення своїми діями. А зараз навпаки, поліція, приводів для цього не дає. І тому починають згадувати про "тіні з минулого".

Після вчорашніх подій у фейсбуці почали з'являтись повідомлення, що нібито правоохоронцями вчора керував колишній "беркутівець". У МВС це відразу спростували. А про конкретну людину, яку згадували (Руслан Цикалюк), повідомили, що його звільнили понад два місяці тому. Але, головне ж було в тому, щоб закинути провокаційну новину, щоб збурити громадську думку.

Важливо 5 головних висновків за підсумками розслідуванням Bellingcat щодо "Вагнергейту"

Інший приклад, прямо протилежний. Останні дні, в контексті історії про вагнерівців, часто згадують Василя Бурбу, колишнього очільника військової розвідки. В минулу п'ятницю він виступив в ток-шоу у Шустера. І відразу після цього деякі телеграмканали, які близькі до президентської команди, згадали, що Бурба входив до керівництва силових структур і в часи президентства Януковича, зокрема, і під час Революції Гідності.

В обох цих випадках треба розуміти, що, перш за все, правову оцінку діям людини під час Революції Гідності має давати суд (навіть при всій нашій недовірі до судів), а не окремі видання, чи дописувачі у фейсбуці. По-друге, перед черговим загостренням російської загрози, нам варто було б спрямувати емоції в іншому напрямі, а не на взаємні чвари між собою.