Яке "але" має закон про Вищий Антикорупційний суд в Україні
Безперечно, найважливіша антикорупційна подія – прийняття Верховною Радою закон про Вищий антикорупційний суд України. За – проголосували 315 народних депутатів. Але, як завжди є кілька "але".
Апеляції щодо справ НАБУ, які зараз уже розглядаються в судах, відбуватимуться в судах загальної юрисдикції, а не новоствореному Антикорупційному суді. Така норма з’явилася в оприлюдненому тексті закону. Ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.
Читайте также: "Серпом по рейтингу": як зрізати популярність корумпованого депутата
Ця норма з’явилася в тексті правок до закону, розданому в комітеті за годину до голосування, а пізніше у вже оприлюдненому законі. Цієї норми також не було в порівняльній таблиці до другого читання, опублікованій на сайті Верховної Ради.
Тепер закон передбачає, що справи НАБУ, розгляд яких почався в загальних судах першої інстанції, будуть завершені так само в загальних судах. Отже, апеляція відбудеться в обхід Антикорупційного суду.
Читайте также: Найголовніші антикорупційні новини тижня: НАБУ і Труханов, найбагатші прокурори
Натомість, згідно із попередніми домовленостями з міжнародними партнерами, апеляція справ, які зараз знаходяться на розгляді в загальних судах, мала б відбутися в апеляційній палаті Антикорупційного суду.
Ця норма — це амністія для всіх топ-корупціонерів, чиї справи НАБУ вже передали в суди, таких обвинувачених, я нагадаю, вже більше 200. Тепер же справи Мартиненко, Насірова та інших одіозних топ-посадовців так і залишаться в звичайних судах та, як показує практика, будуть "злиті".
Крім того, така норма означає, що найближчі вироки проти топ-корупціонерів українці побачать не раніше, ніж через 2-3 роки, бо щонайменше півроку займе створення Антикорупційного суду, ще 1,5-2 роки в двох інстанціях розглядатимуться самі справи, які тільки туди потраплять.
Найшвидше виправити цю помилку може Петро Порошенко. Він все одно має подати законопроект, яким власне утворюватиметься антикорупційний суд. Складатиметься цей проект з одного речення: "Утворити Вищий антикорупційний суд в місті Києві". Не має проблем дописати в нього ще одне речення, яке і вирішить описану проблему зі вже переданими справами.
Президент пообіцяв подати законопроект про утворення антикорупційного суду вже найближчим часом. Нагадуємо Петру Олексійовичу, що Верховна Рада засідатиме ще лише 3 тижні, тож часу тягати кота за хвоста геть не має.
Якщо раптом, чи то Порошенко подати законопроект не зможе, чи то Верховна Рада його найближчим часом проголосує – створення Антикорупційного суду відкладеться ще на 3 місяці.
Також минулого тижня у Верховній Раді обрали аудитора НАБУ. Депутати надали перевагу восьмидесятирічному Володимиру Василенку замість американсього екс-прокурора Томаса Фаєрстоуна. Останній є нев’їздним в Росію саме через розслідування тамтешніх ТОП-корупціонерів.
Володимир Василенко
До слова, Василенко не планував бути аудитором безкоштовно, як це предбачає закон. Під час співбесіди в Антикорупційному комітеті він заявив: "Працюйте самі на громадських засадах". При цьому треба визнати, що Василенко має значний досвід міжнародного юриста і не має очевидних плям на репутації. Принаймні ми їх не знайшли. Це залишає надію на його неупередженість.
Негативний висновок цього аудиту – єдина законна підстава звільнення директора НАБУ Артема Ситника. Про що українські топ-корупціонери марять останніх 2 роки.
Артем Ситник
Надаю, що раніше наші посадовці відмовилися призначати на посади аудиторів НАБУ, наприклад Карлоса Кастресану, який посадив за ґрати половину політичної еліти Гватемали (включно з екс-президетом і трьома мінстрами МВС) і довів до засудження екс-прем’єр міністра Італії Сільвіо Берлусконі.
Так, українські депутати відмовилися призначити на цю посаду аудитора ФБР – Роберта Сторча. Останній, до речі, за подання двох американських Президентів (і Обами, і Трампа) сьогодні здійснює аудит усіх розвідувальних органів США.
Очевидно, що люди рівня і Карлоса Кастресани, і Роберта Сторча лякають українську політичну еліту. Таким тільки спробуй вказувати, який висновок аудиту треба намалювати. Українських аудиторів, я так розумію, і Порошенку, і депутатам, скажімо так, переконувати, буде на багата простіше.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький став нев’їзним в США. Американці анулювали його візу після плівок НАБУ, на яких Холодницький попереджає фігурантів кримінальних проваджень про обшуки, інструктує, що брехати на допитах, та й загалом обіцяє їм захист і безпеку.
Американці дуже рідко анульовують візи українським, пробачте на слові, правоохоронцям. Наприклад, до Холодницького нев’їзними в США ставали лише екс-міністр МВС Януковича – Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Януковича – Віктор Пшонка і його заступник Ренат Кузьмін. Одним словом, зустрінете Холодницького у Львові передайте йому, що більшої ганьби й придумати годі.
Єдине, наголошу, Холодницький – не вся Спеціалізована антикорупційна прокуратура. В останній працює багато сильних і чесних прокурорів, які на очах всієї країни розмазували в суді найдорожчих адвокатів.