Яке діло українцям до Лоліти? Хіба що ми досі симпатизуємо всьому російському
Йшов четвертий рік війни. Війни на усіх фронтах. Четвертий рік того, що ми гордо називаємо пробудженням національної свідомості, зміною вектору стратегічного розвитку та історичним шансом на побудову сильної, самостійної та незалежної держави.
Ми кажемо, що докорінно змінили вектор, вже остаточно, кардинально і безповоротно назавжди відірвались від колишньої російської метрополії. Та це тільки лестощі. Лестощі самих до себе.
Читайте також: Росія замінює ватажків бойовиків на Донбасі своїми кадровими військовими, – розвідка
Не створюючи повноцінного свого і через ленощі не інтегруючись в західне, ми на четвертому році війни і досі знаходимось в російському інформаційно-культурному полі. Сидимо по вуха у лайні із російської попси. Слідкуємо за російськими новинами. Приділяємо увагу російським подіям і діячам.
Говорячи про зміну векторів розвитку, ми переповнюємо свої соціальні мережи фотографіями і жартами про якусь Лоліту, дискутуємо і сперечаємось про якогось Навального, а топовими темами для обговорення за тиждень стають російські протести і теракти.
Інтернет-жарт щодо вбрання Лоліти
Так звана українська прогресивна і проєвропейська молодь любить сварити старші покоління, покоління телевізору, однакових свят і однієї естради, любить звинувачувати їх у ностальгії за усім радянським і симпатії до усього російського. При цьому самі молоді, прогресивні і проєвропейські люди розповсюджують і обсмоктують російські інформаційні приводи із неймовірними швидкістю та апетитом. В цьому молоді активно допомагають українські журналісти. Теж сучасні, прогресивні і проєвропейські.
На четвертий рік війни та "докорінних змін" при усьому бажанні і спробах самообману ми майже не можемо прослідкувати хоча б тенденцію, або перспективу справжньої зміни вектору, культурно-морального розриву із колишньою метрополією. Адже кожні нові покоління українців, покоління соціальних мереж розчиняються у культурно-інформаційному полі російських попси і подій навіть швидше, ніж їх попередники, які народились і виросли ще у колонії.
Я дуже сподіваюсь, що нові покоління українців не тільки не будуть цікавитись чи слідкувати за російськими артистами, новинами і подіями. Я сподіваюсь, що згодом молоді люди не будуть навіть здогадуватись про фізичне існування Лоліти, Навального, чи будь-якої іншої російської мерзоти незалежно від її позиції і сфери діяльності.
Тоді можна буде сказати про зміну вектору.
Але поки що. На сьогодні нам залишається про це лише тільки мріяти, вірити і з надією сподіватись.
Читайте також: Крим ображається на українців, трагічний бій в АТО і підступна "Малоросія": топ-5 блогів липня
Колонка является личным мнением автора, редакция 24 Канала может не разделять ее.