5 вересня, 13:00
6

Відверто про Фредді Мерк’юрі: кохання, сварки, вечірки та великі секрети

Є люди, які народжуються, живуть, працюють і йдуть на пенсію. А є Фредді Мерк'юрі, який народився в Занзібарі, встиг побути парсом, індійським школярем, лондонським продавцем секонд-хенду, вантажником в аеропорту – і лише потім згадав, що взагалі-то він тут головна зірка планети.

24 Канал вирішив, з нагоди дня народження легенди (а саме сього Фредді було б 80 років) розповісти більш детально про його життя.

Дитинство Фредді Мерк'юрі


Фредді Мерк'юрі в дитинстві / Фото Getty images

Майбутній вокаліст Queen народився 5 вересня 1946 року на острові Занзібар під іменем Фаррух Булсара – в родині парсів, які виїхали з Гуджарату заради посади батька в британській колоніальній конторі. Тобто перш ніж стати символом свободи самовираження, малий Фаррух ріс у сім'ї державного службовця. Іронія долі почалася рано.

У сім років він сів за фортепіано, а у вісім його відправили в закриту школу-інтернат у британському стилі неподалік Мумбаї – цілком типовий старт для майбутнього короля стадіонів. 

Там дванадцятирічний Фаррух зібрав шкільний гурт і грав кавери на західну попмузику, а однокласники запевняють: ніякої містичної боллівудської музи не було, просто хлопчина фанатів рок-н-рол. 

Саме тоді однолітки, яким було важко вимовляти "Фаррух", почали кликати його Фредді – і це, мабуть, єдиний випадок в історії, коли шкільна лінь у вимові породила майбутню легенду.

А потім – революція 1964 року в Занзібарі, втеча родини до Англії, невеликий будинок у Фелтемі і диплом з художньої графіки в лондонському коледжі мистецтв. До речі, саме ці художні навички згодом дадуть світові знаменитий герб Queen – два леви, рак і дві феї під фенікса. Скромно, як завжди в Мерк'юрі.

Юність Фредді Мерк'юрі

Перш ніж стати "Сесілем Б. Деміллем рок-н-ролу" (це власна метафора Фредді, і скромність тут явно не ночувала), він продавав поношений одяг на Кенсингтонському ринку разом із подругою Мері Остін і працював в аеропорту Гітроу. 

Друзі згадують його тихим і сором'язливим юнаком. Уявіть цей контраст: сором'язливий вантажник багажу за лаштунками – і людина, яка за кілька років примусить 72 тисячі глядачів плескати в унісон.

Не зважаючи на таку роботу ,Фредді не залишав бажання стати музикантом. У еього було кілька спроб, до головного прориву. 

Гурти "Ibex", "Wreckage" та "Sour Milk Sea" по черзі розвалювалися, поки 1970 року доля не звела його з гітаристом Браяном Меєм і барабанщиком Роджером Тейлором. 

Назву "Queen" колеги та менеджмент студії відраджували обирати – занадто пафосно. І Фредді вибрав її саме тому. Він чудово усвідомлював, що назва звучить "по-королівськи" і має відповідний підтекст, і це його анітрохи не бентежило.

Кар'єра Фредді Мерк'юрі


Фредді Мерк'юрі / Фото Getty images

Офіційно підтверджений діапазон Мерк'юрі – трохи більше трьох октав, хоча популярна легенда вперто наполягає на чотирьох. Втім, коли дослідники з ендоскопічними камерами намагаються розібратися, що саме відбувалося в горлі людини, яка могла розбити келих голосом, – це вже саме по собі непогана характеристика виконавця.

Найбільш культовий сценічний реквізит Фредді – зламана мікрофонна стійка – з'явився зовсім не за задумом. Стійка випадково відірвалася від важкої підставки на одному з ранніх виступів, і він просто вирішив, що так навіть краще. Ось так необережність перетворюється на фірмовий знак.

Апогеєм кар'єри традиційно називають виступ на Live Aid 1985 року, коли стадіон у 72 тисячі людей плескав і співав як один організм, а трансляцію дивилися понад мільярд телеглядачів по всьому світу. Інші учасники того концерту, включно з Маккартні і Боуї, зізнавалися: Фредді буквально вкрав у них шоу. Це, мабуть, єдине пограбування в історії музики, за яке потерпілі самі дякують злочинцю.

Окремої згадки заслуговує композиторський підхід: Мерк'юрі писав музично дуже складний матеріал, попри те що, за власним зізнанням, читав ноти дуже приблизно. "Богемна рапсодія" з десятками акордів і ациклічною структурою – це пісня людини, яка технічно "не вміла", але чомусь написала одну з найвпливовіших композицій сторіччя. 

Особисте життя Фредді Мерк'юрі


Фредді Мерк'юрі та Мері Остін / Фото Getty images


На початку 1970-х Фредді роками жив із Мері Остін, а в 1976 році зізнався їй у своїй орієнтації – стосунки перейшли у формат дружби, яка виявилася міцнішою за будь-який шлюб.

 В інтерв'ю 1985 року він прямо казав: жодна з його пасій ніколи не змогла б замінити Мері. Логічний фінал цієї історії – саме їй, а не тодішньому партнеру Джиму Гаттону, дістався у спадок маєток "Garden Lodge".

Із Джимом Гаттоном, перукарем за професією, Мерк'юрі прожив останні шість років життя, і саме Гаттон був поруч у момент смерті. За його словами, Фредді помер із обручкою на руці, яку той йому подарував.

Окремий пункт біографії – коти. У певний момент їх у будинку жило аж десять, а альбом "Mr. Bad Guy" присвячений саме котячій компанії. Судячи з усього, це були єдині мешканці Garden Lodge, які точно ніколи не зраджували господаря заради таблоїдів.

Хвороба і смерть Фредді Мерк'юрі


Фредді Мерк'юрі та Мері Остін / Фото Getty images

Британська преса роками мусолила чутки про здоров'я Мерк'юрі, а він так само роками все спростовував – не заради власного комфорту, а щоб захистити близьких. Публічне зізнання про діагноз СНІД з'явилося 23 листопада 1991 року, а вже наступного дня, 24 листопада, у віці 45 років артист помер удома в Кенсінгтоні. 

Поховання пройшло за зороастрійським обрядом, а місце, де спочиває прах, Мері Остін так і не розкрила нікому. Людина, яка все життя збирала стадіони, залишила по собі одну останню таємницю.

Цікаві факти про Фредді Мерк'юрі

  • Він боявся літати настільки, що одного разу відмовився від рейсу через технічні проблеми, докупив квиток на інший літак і провів у економ-класі зайвих 14 годин.
  • Пісню "Crazy Little Thing Called Love" він написав, лежачи у ванні готельного номера.
  • Мерк'юрі був завзятим філателістом і колекціонував марки з дитинства.
  • Улюбленими напоями артиста, за спогадами близьких, були горілка та шампанське.
  • А ще він до останнього був переконаний, що не надто вправно грає на фортепіано, хоча саме на цьому інструменті написав більшість своїх найвідоміших пісень.

Також ми зібрали чимало цікавого про ще одну легенду, але кіно – Шона Коннері, першого й одного з найвідоміших Джеймсів Бондів.