Парні пологи у давнину: лише в рідкісному випадку чоловік залишався біля жінки — що він робив
У давнину поруч із породіллею у будинку залишалася лише баба-повитуха, а всіх інших зазвичай просили вийти з хати. Лише у рідкісних випадках чоловік міг залишитися біля дружини.
Така виняткова ситуація могла статися лише через те, що чоловік мав брати участь у спеціальних ритуалах. Якщо пологи були складними, майбутньому батькові дитини потрібно було виконувати певні дії, пише сайт "Етнографія".
Як проходили пологи в українській хаті
Про особливості традиційних українських пологів розповідає стаття кандидатки історичних наук Тіни Полек "Гендерні ролі та спільні пологи по-українськи". У доіндустріальному українському суспільстві дітей приймали баби-повитухи – старші жінки, які мали досвід допомоги під час пологів. Коли починалися пологи, у хаті зазвичай залишалися тільки породілля та повитуха. Решта людей мусила вийти.
Як у давнину приймали дітей / Freepik
Цікаво, що в деяких місцевостях повитуха ще при вході до хати виконувала спеціальний обряд. За свідченнями етнографа Павла Чубинського, вона робила поклони та промовляла молитву, в якій окремо згадували майбутню стать дитини та її подальшу роль у житті.
Чоловіка могли залишити лише у винятковому випадку
Якщо пологи проходили важко, чоловікові породіллі іноді дозволяли залишитися. Але він не ставав учасником пологів у сучасному розумінні. Його присутність була потрібна для виконання певних ритуальних дій.
Наприклад, чоловік міг розв'язувати всі вузли в хаті, відкривати замки, двері та скрині. Вважалося, що це символічно допоможе "розв'язати" дорогу дитині та полегшити її появу на світ. Зафіксований також інший звичай: у складних пологах чоловік міг набрати в рот води та напоїти нею породіллю. Водночас важливо розуміти, що ці практики не були звичайною частиною кожних пологів – присутність чоловіка була дійсно рідкісним випадком.
Після народження дитини також виконували обряди, пов'язані з її статтю. Пуповину хлопчика могли перерізати сокирою, а дівчинки – серпом. Так символічно пов'язували майбутнє дитини з традиційними "чоловічими" чи "жіночими" заняттями.
І якщо під час пологів від породіллі намагалися тримати далі усіх зайвих людей, то під час першої шлюбної ночі все було майже навпаки – за молодятами могли пильно стежити родичі та друзі.